Вже й листопад, вже й іній зранку
Повзе по голубому ганку.
Вже стелиться туман густий
На яр глибокий і пустий.
Вже прохолода і маруда,
Життя коротка амплітуда,
То у рукав повзе, то в душу.
То на луги з рудого плюшу.
Вже й листопад, затишшя в лісі.
Вже пугач з ночі на горісі
То мирно спить, то тишу будить.
А осінь поміж яблунь блудить.
А осінь вже у мене в сінях.
На моїх вікнах синіх-синіх.
На моїх пальцях, на долонях.
Під хусткою на моїх скронях.
Вже й листопад. Сидить в пальті.
А з ним невидимі святі -
Дмитро, Михайло, Варлаам.
А збоку Яків сидить сам.
Артемій в руки бере ложку
Куштує коливо потрошку.
Пилип на покуті з Стефаном
Куштують пиріжки з сезамом.
І вже до Різдвяного посту
Готуються вітри з погосту.
І вже євангеліст Матвій
Стоїть у свиточці благій.
А нині місяця початок.
Нема вже жовтеньких курчаток -
Вже виросли, клюють зерно.
Сидять на сідалі давно.
Г.Потопляк.
Немає коментарів:
Дописати коментар