Складні слова. Правопис складних іменників

Фонетика

Пригадай героїв казки Г. Х. Андерсена

У пошуках чарівної книги Святого Миколая.

                                              

Фонетика

Звуки і букви

Рід іменника

Відмінок іменника

Іменники

Відміни іменників

 

Він ходив від дверей до дверей,

заглядав у квартири неспішно,

слухав речі сумні від людей,

і про себе новини невтішні.

-Як він міг?! Я така розчарована!

Славний час обіцяв в гороскопах…

В результаті – міста зруйновані,

десять місяців – кращі в окопах…

- Ми ж так ревно його чекали,

з ним раділи, на брудершафт…

- Вчора Дмитра, сусіда ховали,

і на сході під градами брат.

–Ні весни, ані літа не бачили,

окупацію ту не забути.

–Як сирітство дитяче пробачити?!

А для когось назавжди – лютий…

–Хай би сам на біду подивися:

ні вікон, ні даху не стало,

наші душі до неба здійнялися,

а ми теж на нього чекали…

– Переповнені горем люди,

по тривозі – життя у підвалі,

ділять небо ракети повсюди,

сотні жертв Ірпеня, Азовсталі.

– Без тепла, при свічках, без світла,

і від битви живемо до битви,

розбрелись наші діти по світу,

нам лишилась сама молитва…

Йшов почутим усім пригнічений,

тільки думка свердлила одна:

І міста, і долі скалічені,

чи моя лиш у тому вина?!

Тільки світла душа – Марічка,

тет-а-тет йому тихо зізналась:

Попри те, що події трагічні,

цього року таки покохала…

Йшов старий, від часу зсутулений,

ДВАДЦЯТЬ ДРУГИЙ, під гнітом біди,

добрим словом Марічки розчулений,

сніг його замітав сліди…

Леся Дмитерко

"Богатирська застава"

Сергій Плачинда. "Богатирська застава"

Однина чи множина?

 

 

У печі від хмизу стало ясно-ясно, 

І тепло за плечі ніжно огорта, 

Опустився вечір, стукає у хату, 

Місяць на порозі зорі зазива. 

Ніжки я закину на скрипучу лаву,

Під сорочку грубу, під старий кожух,

Запалю свічадо, що добром палає, 

Розкладу солому, що вплету в дідух.

До небес злітає бабціна колядка,

Я її завчила із маленьких літ,

З димаря тікає, між дерев блукає, 

Тихо облітає майже цілій світ.

Коляда-колядко, приведи сусідів, 

Я їх теплим чаєм з медом пригощу, 

Пахнуть мандарини і ялини гілля, 

А на них сніжинки з фетра примощу.

Як солома вється, а молитва ллється, 

Так впетуться думи за Різдвяний стіл,

Світлом нам озветься, чудом обернеться, 

І почуєм дружно ми цілющий дзвін.

Галина Крижанівська

 

#Поезія_Птасі

                            Моїй Юлі

                            Моїй Тані

Я так хочу додому

Із дому чужого!

Тут стало все рідне,

Лише нема мого....

Там дощ - дощовитіший,

Сонце тепліше,

Там навіть негода-

І та наймиліша...

Там квіти мене 

Зачекалися, знаю...

Я хочу додому,

Та дому - немає!..

І як мені бути?!.

І як маю жити?!.

У домі чужому

Як мрію сповити?!..

...В горнятко чуже

Чужий чай наливаю,

Чужому радію,

За рідним - ридаю...

-Так хочу додому!...-

Душа знов волає.

...Чужинці у ньому: 

він там- де вбивають....

          

Галина Левкович 

 Як ти? - Сьогодні світло давали. 

А ти?- я грілася на заправці! 

- А ми телефони там заряджали. 

Так змерзли, що навіть набряклі пальці.

- А ми набрали снігу каструлі, 

Включали всі яскраві гірлянди, 

А діти небу крутили дулі - 

Щоб м-калям по самісеньки гланди. 

- А я в кафе змогла працювати.

- А ми контрольну в школі писали.

- А ми.. палили уламки хати...

- а ми з малечею танцювали. 

- а ми зробили в окопі кухню. 

- а ми... Зуміли світло включити!

А я.... у шафі тримаю сукню, 

Щоб Переможеньку в ній зустріти...

Світлана Ройз

Поділ слів на склади

 

І магію вічності хустка тримає....

 

ХУСТИНА ДЛЯ ЖІНКИ ЗАВЖДИ АКТУАЛЬНА

Одягнеш хустину і ти - справжня жінка ,

Бо ти з України і ти - українка .

А наша хустина - жіноча прикраса

Із роду до роду , не втрачена часом .

Це витвір людини , це символ народу ,

І хустка жіноча не вийде із моди .

З чим можем зрівняти квітчасту хустину ?

Хіба є щось краще її на на заміну ?

У ній і традиції , в ній і культура ,

Хустки є для свята і є для зажури ,

Хустина , як пісня , легка і крилата ,

Як мамина ласка , як батьківська хата .

В ній осінь чарівна , в ній лагідне літо ,

В нім квіти найкращі в своїм розмаїтті ,

Хустина , як вітер приємний , весняний ,

І тепла та ніжна , як руки у мами .

У нас вишиванки , хустина , калина

Це символи й гордість , краса України .

У них вкарбувалась любов до Вітчизни

З появи на світ... і до самої тризни...

Це символ прихильності , символ прощання ,

Це символ скорботи і вічне кохання .

Хустки українські - найкращі у світі ,

Тож як же ми можемо їх не любити .

І мода на хустку у нас не зникає ,

Її кожна жінка на себе вдягає .

В сучасному стилі і гарно й звабливо

Завжди неповторно і дуже красиво .

Хтось носить хустину у будні , хтось в свято ,

Хтось скромну , просту . Ну , а хтось і багату .

Хустина для жінки завжди актуальна ,

А жінка в ній мила , приваблива , гарна .

І магію вічності хустка тримає ,

І , як оберіг , від біди захищає .

Садок в ній чарівний і листя , і квіти ,

І жінка в хустині прекрасна , як літо .

І знайте дівчата , в хустині - жіночість ,

Чаруйте коханих , хай бачать їх очі ,

Що ви їхні панни , таких більш немає ,

Як в нас, в Україні , чарівних і гарних .

Тамара Франчук-Шандрик

Леся Українка