Сто тисяч!"

"Сто тисяч"

"Сто тисяч"

Сто тисяч"

 

 

Не впускай в своє серце злість,

Бо вона тебе просто з'їсть.

Відганяй ти ненависть теж,

Нею душу собі обпечеш.

Заздрість білу лише відчувай,

Хтось не любить тебе і нехай.

Не втрачай ти лишень доброти,

Своїм світлом душевним світи.

Так, зустрінеш ти різних людей:

Добрих, щирих і підлих юдей.

І життя - то, звичайно, не мед,

А ти просто завждИ йди вперед

Й вір у себе і сили свої,

Переможеш всілякі бої.

І в тяжкі, навіть дуже, часи,

Ти тягнися до світла й краси.

Як би важко тобі не було,

Не роби лиш комусь назло.

Ти бажай всім добра, бо злість

Тебе, дійсно, зсередини з'їсть...

Катерина Доліба-Рябой

Марки машин

Тварини Австралії

В.Зубар"Крила України"

І.Карпенко-Карий "Сто тисяч"

 

Голокост: історія та уроки

 

27 січня в Україні та світі вшановують пам’ять жертв Голокосту – однієї з найстрашніших та найжорстокіших сторінок історії людства ХХ сторіччя. Із закінчення Другої світової війни минуло вже  багато років, проте Голокост, його причини і наслідки активно обговорюються досі. Це світова трагедія, яку не загоїть час. 

Голокост – це переслідування та масове знищення євреїв та інших соціальних груп, які здійснювали німецькі нацисти та їхні союзники під час Другої світової війни.

 

Є люди глибокі - як небо.

Є люди душевні - як пісня.

Є саме такі, які треба...

Є люди зі сталі, є з тіста.

Є люди цікаві, як книги.

Є теплі, що літнім прибоєм...

Є строгі, із відблиском криги.

Є ті, про яких кажуть: Свої.

Є люди, що зцілюють душу.

Є люди - наркотик, надсильний...

Є ті, хто промінням - у гущу...

Є люди, з ким крок семимильний.

Є люди - всевміючі руки.

Є люди - наповнений колос.

Є ті, що на все... - незабудки.

Є чисті душею, мов лотос.

Є люди творінням крилаті.

Є дужі, міцні, охорона...

Є люди душею багаті.

Є й ті, що краси еталоном.

Мільярди людей дуже різних:

і мудрі, і гарні, і сильні...

та серце знайде десь свій відблиск

і змістить весь Всесвіт в людині.

@  Люда Бурда

Освітні тренди 2025: підходи та новації для українських вчителів

Правопис НЕ з дієприслівниками

Не з дієприслівником

Не з дієприслівником

Правопис частки не з дієприслівниками

Подвоєння

Чергування приголосних звуків

Подвоєння та подовження приголосних

Подовження/подвоєння

Закінчення іменників 3 відміни в орудному відмінку

Подвоєння та подовження приголосних

 

Ліна Костенко "Кольорові миші"

Ліна Костенко "Кольорові миші"

Ліна Костенко "Кольорові миші"

День Соборності

Сучасною традицією Дня Соборності є створення «живих ланцюгів» – акцій, під час яких ми гуртуємося, узявшись за руки.. Справжнім символом єднання в умовах військової агресіі стало плетіння маскувальних сіток,що захищають військових, які стоять на варті нашої свободи.

Учні 8- Б класу створили віртуальну маскувальну сітку в грі "Оберіг свободи " і вклали у неї добрі наміри.

Нехай міцніють сили тих, хто бореться за свободу!

Тримаймося та єднаймося, бо ми того варті!

                                       

Вид дієприслівників

Творення дієприслівників.

Повні та неповні речення

Чергування приголосних

Орфографія: зміни приголосних при творенні слів (авторка - Леся Пилат)

 

 Їм треба літій, кокс, уран.

Земля потрібна, наша мати.

Потрібний їм пшеничний лан

І кущ калини біля хати.

Річки, моря і болота.

Їм все потрібно, крім народу.

Ось ця пшеничка золота

І перші огірки з городу.

Їм ні законів, ні угод.,

Ні пактів лінії кордону.

Їм не потрібний наш народ -

Хай втрапить весь він до полону.

Такі в них наміри й думки.

Такі в них дії біснуваті.

Вони для нас не свояки,

А вороги повік закляті.

І кожен день наш - в боротьбі.

І кожна ніч - бої тривожні.

Та ми є вільні! Ми живі!

І наші кроки переможні!

Галина Потопляк.

15. 01. 2025.

Canva для вчителів: створення якісних зображень ШІ-інструментами Magic Media та Dream Lab

Джек Лондон "Жага до життя"

Джек Лондон "Жага до життя"

Джек Лондон "Жага до життя"

Спрощення приголосних

Винятки. Чергування приголосних

Чергування приголосних звуків

Види односкладних речень.

Види односкладних речень

 

 

Коли постукає у двері Перемога.

Я відчиню, зустріну, й поклонюсь...

А нині лише кожен день до Бога

Як вмію, як навчилась, так молюсь.

Молюсь за Неї, за той День величний,

За тишу й спокій в серденьку дітей.

За той момент єдиний, історичний,

Коли притулю прапор до грудей.

І обійму душею Україну,

Притисну до сердечка цілий світ.

І я тоді лиш сяду, відпочину

І напишу для внуків заповіт -

Любіть життя, любіть його й цінуйте.

Живіть у мирі, досить з нас біди.

Пишіть душею, пальцями малюйте,

Садіть вишневі, молоді сади.

Кордони стережіть як своє око

І по дорозі впевнено ідіть.

Не довіряйте зайдам і пророкам.

Історію свою самі творіть.

Я напишу для них закони роду -

Не забувати, берегти, любить.

Не віддавати іродам свободу,

Руками рай ще при житті творить.

Не лінуватись. Лінь паралізує,

Робить з людини трутня, ось і все.

А праця кожен день тебе годує

І щось смачненьке в мисочці несе.

Я напишу, я залишу всі томи

Нащадкам й відпочину від новин.

Я відпочину, так багато втоми,

Зими багато й грізних хуртовин.

Галина Потопляк.

13. 01. 2924.

Дієприслівник

Апостроф і мʼякий знак

Знак м'якшення

Апостроф та м'який знак

М'який знак

Готуємося до НМТ. Вживання м’якого знака

Вживання м’якого знака

 

 

.. ❤️.. Летять роки, мов чайки білокрилі, 

І за собою заметуть сліди. 

Когось ми втратили, когось не долюбили, 

А може й десь... звернули не туди.  

Роки летять, так швидко й невблаганно, 

І вже назад немає вороття. 

Не кожен з нас в житті є бездоганним, 

Не в кожного щасливий шлях життя.  

І хоч, так швидко, пролітають роки, 

І хоч багато ми зазнали втрат -

Хтось нам на зустріч робить перші кроки, 

Хтось добрим другом є, неначе брат.  

Хтось сміючись в лице нам робить шкоду, 

Хтось брудом лиє упродовж життя!

Таких людей, направду, дуже шкода, 

Бо в них не буде світле майбуття.  

Тож дорожімо тим, хто нас цінує, 

Хто запитає - "як твій день минув?", 

Хто в хмурий день нам посмішку малює, 

Хто руку допомоги протягнув.  

Роки летять, мов чайки білокрилі, 

Крилом затулять сонце... так буває, 

А ми тримаємося впевнено на хвилі, 

Коли підтримку рідних відчуваєм!.. ❤️  ...

                 

Христина Сидор - Ровецька.

 Та хто ж ростив їх для війни?

Ночей не спав, на рани дмухав...

Хто ж знав, що доньки та сини

Війну пізнають і розруху.

Хто ж знав, що може розірвать

І плоть і душу у окопах...

І що на смерть будуть стоять

Сини і доньки у погонах...

Хто ж знав... Співали їм пісень,

Русяві чубчики чесали,

А зараз діти ці - мішень ...

Пробачте, любі, ми ж не знали...

Хотілось - щастя і любов,

І мирне небо, й срібні зорі...

Пробачте, діти, нас за кров,

За біль і сльози, смерть і горе...

Помилуй, Боже, і спаси,

Ти поверни їх всіх живими,

У ці важкі, страшні часи

Їх захисти крильми своїми.

Лілія Наточій. 13.12.23

 

В той час

Як будеш падати колись,

Залишившись з Собою в порожнечі,

Зберись з думками

і не полінись

Запам'ятати три важливі речі:

Запам'ятай того,

який штовхнув,

А також, хто підтримав при падінні,

І звісно тих

хто оком не моргнув,

Спостерігав і залишався в тіні.

Всі люди познаються у біді!

Життя

збиває часто Нас з дороги,

Тож знадобиться це Тобі тоді,

Коли Ти знов...

Піднімешся на ноги.

@Дмитро Ковтун