*****
Ви куди , моЇ рОки? ЗаждІть, не минайте,
Ви мене у дорозі ще мить зачекайте,
Ви дозвольте мені накупатися вволю
В тому щасті, що пАда ще трохи на долю.
Зачекайте мене, хоч прихрамую трішки,
Ви послабте, хоч трохи, натягнуті вІжки,
Ви притИште ходУ, роззирнІться довкола,
І чаруйтесь, дивуйтесь усьому спроквола.
РОки, рОки моЇ, необ'їжджені коні,
Чого вам не стоїться, скажіть, на припоні?
Невже в Упряжі важко одній вам зі мною?
Чом ви прагнете краще забрати з собою?
А що там вдалинІ? Ви ж не знаєте, рОки,
Може, там надскладні нас чекають уроки,
Чи зумієм засвОїть, чи зможем, чи встигнем?
Може, так проминЕм, що і оком не змИгнем.
Марія Грицан
07.06.2025
Немає коментарів:
Дописати коментар