Хто ранив палець, знає як болить.
Хто пив з долоні, знає силу спраги.
Хто народивсь, той в небо полетить.
А хто в бою, той має нерв відваги.
Хто впав - підніметься, хто йде - дійде.
Дійде до цілі, хтось дійде до суті.
Комусь червоне, а комусь бліде.
Та всі ми хочемо бути почуті.
Щоб поруч хтось і дихав, і стояв.
І відчував тебе за крок до вчинку.
Щоб він тебе за рученьку тримав
І клав горішок у твою торбинку.
Ми хочемо так мало - тихих слів,
Гучних музик і віршика про неню.
Щоб човник плів, щоб завжди човник плів
І сипав зорі радості у жменю.
Ми хочем трішки ласки, співчуття
І розуміння, хай би що не стало.
Така ось філософія життя...
Та головне щоб серце калатало...
Галина Потопляк
Немає коментарів:
Дописати коментар