12.
У епіграфі Рільке епітетом до слова кінь є…
Карантинна робота
В. Дрозд. “Білий кінь
Шептало”
1. Головна
проблема оповідання “Білий кінь Шептало”
А
особистості й натовпу Б
перебування коня в табуні
В відчай
Шептала після удару конюха
Г бажання Шептала залишатися сірим
2. Що своїм
“приземленим розумом” розумів Степан?
А коні не
люблють Шептала Б
кінь сподівається на його добрість
В
тимчасовість влади над конем Г Шептало
покірний і працювитий
3. Інстинкт
підказував Шепталові, що
А коні дуже
обмежені Б
він пожене ще табун до водопою
В рано чи
пізно люди зломлять його Г проти
вітру не побіжиш
4. Шептало,
на його думку
А став
вільним Б
зумів прикинутися, і люди повірили
В міг
виконувати ту роботу, яку любив Г
завжди мав смачну конюшину
5. Що
відчував кінь, коли зі звичною покірністю ступив за хлопчиком?
А краще тягти, не очікуючи на батіг Б що він був звичайним конем
В полонений страхом, забуває всі недавні думки
Г як ніколи раніше, відчув свою неволю
6. У
спогадах про минуле Шептало відчував
А п’янкий дух забутої волі Б
страх перед майбутнім
В його повільно засмоктував відчай Г байдужість
7. Коли
Степан зненацька вдарив коня, той
А покірно
зносить удар Б
відчуває прощення до Степана
В з
несподіванки підкидає ноги й спотикається
Г відірвався
й утік
8. Мати
Шептала працювала в
А селян,
обробляла землю Б фермера
В цирку Г
лісника
9. Стукіт
копит коня порівнюється у творі із
А рухом поїзда Б
звуком дятла
В гуркотом на небі Гмузичним тактом
10. Кінь
утік до річки, бо
А йому
запахло дитинством Б
відчув п’янкий дух забутої волі
В його
пройняв відчай Г
хотів стати білим конем
11. У
водяному дзеркалі річки Шептало побачив
А що він
брудний сірий кінь Б
себе й зорі, що відбилися у воді
В свою чисту
прекрасну білизну Г що він великий і
сильний
12. Образ
Шептала символізує
А роздвоєння
особистості, деформація її в умовах хворого суспільства
Б збереження природи
В ставлення
людини до виконання своїх обов’язків
Г зображення думок, настроїв, викликаних
життєвими обставинами
13. Шептало найбільше любив
А в гурті
бігти на пасовисько Б
їхати до міста
В залишатися
наодинці Г
ходити по колу
14.
Про що вперше пошкодував Шептало, коли на порозі стайні побачив Степана?
А що
загубився в гурті Б
що Степан не вибере його в поїздку
В що їв
прив’ялу траву Г
що опинився на видноті
15.
Люди, на думку Шептала, знали про нього, що він
А покірний,
роботящий, на нього можна покластися
Б “полонений
страхом” перед людьми
В не мститиметься Степанові Г солідарний з конюхом
16.
Шептало вважав принизливим
А йти до
водопою табуном Б відставати в
роботі від інших
В що його
підганяють батогом Г
ходити по колу, топтати власні сліди
17.
Конюх
А розумів,
що Шептало – особливий кінь
Б ніколи не
бив Шептала, хіба про стороннє око
стьобне
В глузував з
Шептала Г беріг коня, милувався ним
18.
Після купання в річці Шептало зрозумів, що
А не
повернеться в табун Б
став білим гордим конем
В краще
прикидатися сіреньким і покірним
Г ніколи не
простить Степанові удару
19.
За Шепталову сваволю Степан називав його
А ледачим
зіллям Б
лиходієм
В старою
клячею Г
хитрим стрибунцем
20.
Стукіт копит коня порівнюється із
А гуркотом
на небі Б рухом
поїзда по залізничній колії
В чітким
ритмом Г
стукотом дятла
21.
У дитинстві мати розповідала Шепталу про
А важке
коняче життя Б
дідів та прадідів, гордих білих коней
В його
майбутню красу, силу й велич Г
необхідність якісного харчування
22.
Предки Шептала
А брали
участь у військових подіях Б виступали в цирку
В були
спортивними кіньми Г
возили поклажу
23.
Розв’язкою оповідання є
А спогад про
дитинство Б
втеча від Степана й табуна
В повернення
після вільної ночі в стійло
Г робота на
фермі
24.
Образ Шептала
А
фольклорний Б
фантастичний
В
міфологічний Г
алегоричний