середу, 29 вересня 2021 р.
вівторок, 28 вересня 2021 р.
Відпускаю, тебе відпускаю,
понеділок, 27 вересня 2021 р.
ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ КОНКУРС «Мандрівникам належить світ!»
З нагоди відзначення Всесвітнього дня туризму Освітній проєкт «На Урок» запросив школярів здійснити дивовижну подорож цікавими та незвичними об'єктами світу.П"ятикласники долучилися до виконання конкурсних завдань, на них чекало багато корисної інформації та цікавих питань, з яких можна дізнатися про дивовижні туристичні локації різних країн — все те, що надихає мільйони мандрівників знову і знову залишати домівку та вирушати назустріч пригодам.
Всесвітній день туризму
Життя — це унікальна подорож у світ,
Де все нове для тебе й невідоме.
Де ти дивуєшся всьому з дитячих літ,
Бо все довкола гарне і вагоме,
І чарівне, казкове — дивина!
Не світ, а казка, що тут вже казати…
І загадка навколо — не одна.
Життя не вистачить, щоб розгадати.
То ж треба жити, щоб пізнати все,
На несуттєве просто не зважати.
А час усіх нас по стежках несе,
І треба у житті усе здолати.
Спокус багато, треба все пройти
І обійти, зневажить забаганки.
А головне — себе перемогти
І зустрічати росяні світанки
Із чистим серцем, щоб душа цвіла,
В житті багато треба зрозуміти.
Щоб подорож казковою була
І щоб в кінці було чому радіти…
Надія Красоткіна
неділю, 26 вересня 2021 р.
суботу, 25 вересня 2021 р.
Ви бачили, як дихає вода?
В сріблястім плесі ніжиться тремтливо.
А ніч з-за верб марою вигляда,
У свій кінець ховаючись журливо…
Враз сонце закотилося в ріку,
У купелі вербовім червоніло,
І, відгорнувши темряву хитку,
Гарячим дійством небо полонило.
Востаннє в воду бовтнуло разок
Та й покотилось в хмари паленіти.
У мареві сумних нічних казок
Спустились верби довгі коси мити.
Війнув вітрець і соромливо стих,
Від доторку до річки враз знітився…
У лоні магій трепетних земних
Ласкавий день з туману народився.
Тетяна Чорновіл
пʼятницю, 24 вересня 2021 р.
четвер, 23 вересня 2021 р.
Всеукраїнська дистанційна олімпіада з української мови.
вівторок, 21 вересня 2021 р.
Сонце ніжно до світу торкалось,
Всесвітній день миру
Я маю в серці мрію щиру:
Хай тихо стане в нас від миру,
І буде тихе щастя скрізь
Без криків, пострілів і сліз.
Нам разом в мирі жити треба –
Одна земля й одне в нас небо!
Одна зима, одне і літо –
Нам разом в мирі треба жити!
Країни рідної сини,
Хоч різні в нас думки і сни.
І різні сльози й різний сміх,
Та мрія є одна на всіх.
Хоч різні ми, але так схожі,
Бо кожен, кожен з нас не може
Без миру в Україні жити,
Де мирне небо й мирне жито.
Без мирних справ і мирних слів,
Чи то є Харків, чи то Львів;
Чи захід то, чи то є схід –
У мирі нам всім жити слід!
За все дорожча й важливіша
В країні рідній мирна тиша,
Тому я мрію палко й щиро:
Хай стане тихо в нас від миру!
Микита Лукаш
неділю, 19 вересня 2021 р.
Дивися, знов дощем забігла осінь,
минуле трусить краплями за комір.
А ми з тобою не знайомі й досі,
хоча, здається, все життя знайомі.
Хтось перелив мене у тебе плавно,
щоб ми зустрілись, зрештою зустрілись.
То вечорами осінь пише плани,
вони для того, щоб ми разом грілись.
Така вже осінь... Знаєш, як цікаво –
це наче знов почати все спочатку!
Бо осінь варить найсмачнішу каву.
І добре, що вона у двох горнятках.
Кольорові негативи #ОК #римизадверима #кольоровінегативи #листизлистопада
суботу, 18 вересня 2021 р.
У волоссі заплуталась
осінь...
по руках вже пробігла
зима..
у очах десь проблискує
літо..
а весна...забарилась
нема...
Якось так..
то життя теорема..
вже довели далеко
до нас..
всі поети порушують
тему..
та ніхто не порушив
ще час..
І хай плутає осінь
волосся..
і мовчиш..бо
вже зайві слова..
Твоє щастя у дітях
збулося..
То прожите життя
недарма...
Світлана Дубницька
Коли щоранку йтимеш ти на січ
у ритмі двадцять першого сторіччя,
коли тебе пектимуть зусібіч
і дощ, і сніг, і сльози по обличчю,
і зрада – в спину, і у серце – біль,
і кожен день наповниться утратами,
коли в контексті лютих божевіль
усі надії лишаться за ґратами,
коли ти витреш піт і здіймеш стяг,
гукаючи: "За мною! Не здавайся!"
– повір у правду завтрашніх звитяг
і не дивись назад. Не озирайся.
Кольорові негативи #кольорові_негативи #ОК
четвер, 16 вересня 2021 р.
середу, 15 вересня 2021 р.
Тобі вже час. Уже минула ніч.
І вересень – останній, наче грудень.
Ти заступив кордони безгранич –
і то вже все. По-іншому не буде.
На все свій час: тонути і пливти,
втрачати розум і шукати щастя,
втікати – й переходити на ти,
давати – і чекати, що воздасться.
У нас є час. Ми варті цих листів,
і цих ночей – вологих і зім'ятих,
ми варті тих, хто нас не захотів,
тому це час прощатись і прощати.
Кольорові негативи #ОК
Ольга Криштопа
неділю, 12 вересня 2021 р.
Коли відцвітало латаття й жовтець обсипавсь у траву.
Коли моє вицвіле плаття вбирало росу вікову.
Вода витікала поволі із темного лона ріки,
То пахли мені матіоли й вгинались небес сволоки.
Стояла не спека - задуха. Губилась дорога в житах.
Летіла весни завірюха по білих, безкраїх світах.
І літня жара жнивувала, і пхалась до світлих думок.
Але коли осінь настала, то чистим став літа струмок.
Березова тінь золотилась, жоржинові ранки цвіли.
Осіння трава молодилась і бджоли в серпанку гули.
Стояла пора незрівняна ні з літом, ні з майським дощем.
Стояла верба, як та пава, й писала вірші олівцем.
Писали картини тополі, складали букети ліси.
На райському, тихому полі лунали пташок голоси.
Коли відцвітало латаття, не знала я смаку айви.
Не знала тепла від багаття і диму гіркоі трави.
І ось воно бабине літо. Цей релакс, ось ця тиха мить.
Над синім, карминовим цвітом легка павутина висить.
І сохне осіння знегода на сонечку вічних надій.
Бринить голуба прохолода в траві, де цвіте деревій.
Г.Потопляк.
Любіть дітей без їх досягнень в школі.
Любіть дітей без всяких дивних вмінь,
Без нагород, медалей й п'єдесталів.
Без запалу до ваших давніх мрій.
Любіть дітей за їх пухкенькі щічки.
Товстих, худих, високих і низьких,
Бо справжній дар – це впевненість у собі.
Й недоліки бувають чарівні!
Любіть дітей, які щось не встигають.
Яких не надто цінять вчителі,
Читайте зауваження без встиду.
Тактовно помагайте у біді.
Любіть дітей, які несуть турботи.
І не дивіться, що у когось інші,
Ви порівнянням не ламайте долі.
У кожного є сторони сильніші.
Любіть дітей, щоби і вас любили.
З ціпком, склерозом, памперсом...Таких!
Щоби самотність не дивилась в шибки.
Бо старість потребує дорогих,
Любіть дітей. Щоби і вас любили.
З Альцгеймером, маразмом, без грошей.
Любіть дітей й навчайте їх любити.
Та це робити треба кожен день!
Таня Нємцева
пʼятницю, 10 вересня 2021 р.
четвер, 9 вересня 2021 р.
***
є час обіймати — і час уникати обіймів
є час щоб єднатись — і час залишатися вільним
є час на розмову — і час німувати у тиші
є час для любові — і є для байдужості ніша
усьому свій час і усьому доречна хвилина
і хвиля що винесла нас теж невдовзі відрине
і ніжність що нас підриває колись та й погасне
по-іншому тут не буває — живе те що вчасне
а що не на часі — те так і загине невчасним
бо виключно вчасно із нами трапляється щастя
тож будьмо уважні і будьмо для себе доречні
уміймо відважно дозволити іншому втечу
є час щоб кохати — й кохання що часу не знає
є час обіймати — і я от тебе обіймаю
Юрій Іздрик
середу, 8 вересня 2021 р.
Міжнародний день грамотності
На уроці української мови прагнули прищепити п"ятикласникам бажання до самовдосконалення, сміливість у здобутті нових знань, відвертість і щирість у висловлюванні думок, любов до книжок, навички роботи з сучасними інформаційними технологіями, розуміння й усвідомлення глобальних проблем людства та шляхів їх подолання – одне слово те, що складає грамотність сучасної людини.Школярі упорядкували газету , відповіли на питання вікторини,вправлялись у розгадуванні загадок та ребісів.
вівторок, 7 вересня 2021 р.
четвер, 2 вересня 2021 р.
Поперу сорочки, порозвішую.
Вже ходу свою вранішню стишую.
Вже зів"яла і кашка, і дзвоники.
Вже не скачуть мої коники.
Не спішать льодоходи з веснами.
Вже світанки мої з перевеслами.
У снопах синій льон, житечко.
Вже крилом помахало літечко.
Обережно ступаю і каюся.
Із всіма, хто не зрадив, вітаюся.
І все тяжче піднятись, нагнутися.
І дощам і вітрам посміхнутися.
І все більше тривоги, неспокою.
/ Хоч не чую себе одинокою /.
Хоч ношу ще веселії вбори,
Та вже муляють п"яти підбори.
І на осінь дивлюся з віконечка.
Хочу дощику літнього й сонечка.
Хочу, хочу, а що з цього маю -
То заплачу, а то поспіваю.
Г.Потопляк.
середу, 1 вересня 2021 р.
Ми вереснями міряєм роки,
Дзвінок шкільний навік зріднився з нами,
Багатство наше-учні і книжки,
Бо по життю йдемо учителями.
Не знаєм спокою і в будні,й вихідні,
Бо вчитель завжди в пошуку і праці
І часто навіть у святкові дні
До своїх учнів поспішає вранці.
Вчимо дітей,самі вчимось у них,
Мандруючи дорогами Освіти.
Лунає на подвір'ї школи сміх,
Тут цілий світ,тут наші з вами діти.
Учителі завжди на висоті
І в дні щасливі,й роки лихоліття,
Бо,присягнувши правді й доброті,
Серця свої ми віддаємо дітям.
То ж хай щаслива буде кожна мить,
Хвороби,старість хай обходять боком.
Навчайте і виховуйте,творіть!
Тож з вереснем,колеги,з новим роком!
Віра Багнюк