КЗССР "Ліцей імені Героя України Миколи Паньківа "

вівторок, 30 квітня 2024 р.

 

А скоро Великдень…та, бачиш, війна…

Так склалося з нами наразі

І плаче в куточку холодна весна

Їй гірко, як нам – бідоласі.

А скоро Великдень… і скоро свята,

Прийде золоте Воскресіння

А моя країна нестиме хреста-

Нестиме, заради спасіння

Стоятиме там серед чорних руїн

Заплакана… змучена… боса…

Гарматний в вухах колотитиме дзвін

І холод кривавий по косах

А скоро Великдень… для чого війна?

Для чого прострілені груди?

І ця – не по-людськи висока ціна

Безглуздим наказом від “юди”

А скоро Великдень…та, бачиш, війна…

Та, бачиш, у нас катастрофа…

Тепер у нас своя болюча ціна

Тепер у нас своя “голгофа”…

 Аліна Войтенко

понеділок, 29 квітня 2024 р.

 

А де ж той рай?... Там, де садок вишневий,
Квітучий гай, у небі журавлі.
Джмелі гудуть над цвітом яблуневим,
Калина - краля гнеться до землі.
Де рідний дім... Там на стовпі лелеки,
Сльоза із гілля впаде від дощу.
Зустріне батько сина іздалеку,
А мати... зварить доброго борщу.
Там, де любов... Де кароока ненька
Вкладає спати сонне немовля.
Пригортає дитинку до серденька...
І дихає заквітчана земля.
Там де весна... Де нічка колихає
У пелені запатлані ліси.
Яскраві зорі в небі пеленає,
І поїть трави... келихом роси.
В тому селі... Біленькая хатина
У вишиванці білій... В образах.
Застелена барвиста скатертина
І півні вишиті на рушниках.
У тих краях... Де пісня солов'їна,
Там, де співуча мова... Там розмай...
Де мирне небо... Вільна Україна.
Це й є наш рай...
маленький... тихий рай.
Марина Калінчук

Правопис частки НЕ

Частки за роллю

Частка.

Креативність як запорука успіху: алгоритм підготовки якісного освітнього контенту

Правопис часток НЕ, НІ з різними частинами мови

 

пʼятницю, 26 квітня 2024 р.

 

Сліпуче сонце і туман в долині,
Яскраве сонце після хмар й дощу.
Так хочеться, щоб день такий, як нині,
Яскравістю й теплом переборов війну.
Щоби веселка небо прикрашала,
А не заграви від страшних пожеж,
Дитину мати щоб благословляла,
А не стрічала траурний кортеж.
Душа болить, ховається в закутки,
Виточується разом зі слізьми.
Та духом ми упевнено міцніємо
Й готуєм Великодні галузки .
Руслана Годлєвська

Леся Українка «Лісова пісня»

Цитатна характеристика героїв

Знайди особові займенники

День цивільного захисту

 Тренінг «Людина в надзвичайних ситуаціях»
































ОСОБОВІ ЗАЙМЕННИКИ

 

четвер, 25 квітня 2024 р.


 За тиждень вже Чистий четвер.

Готуймо хустки відтепер,

І плахти, і гуні із скрині

Червоні, зелені і сині.


Готуймо і глину, і щітку.

Малюймо на комині квітку,

Листочок, гіллячку і пташку.

І вішаймо шлею на цвяшку.


Бо час і орати і сіять.

Бо час про врожай добрий мріять,

Земельку торкати руками,

Стежину топтати ногами.


За тиждень вже страсть і жалоба.

Підем до Господнього гроба.

В неділю вербичку освятим,

Накриєм ряденцем картатим.


І будемо жити, дай Боже.

І буде триматися кожен

За кущик трави на лугу,

За землю свою дорогу.


А нині в часи такі грізні

Посіємо квіточки різні,

Посадимо терен, калину,

Потішим цукерком дитину.


Бо їй на землі нашій жити.

Від злого її боронити.

Готуймо хустки і запаски,

Бо скоро діждемося Паски.

Г.Потопляк.

понеділок, 15 квітня 2024 р.

 

…Дай, Боже, пережити цю війну,

Не впасти духом, не зламатись.

Дай, Боже, не пізнати чужину,

У ріднім домі миру дочекатись.

...Дай, Боже, лиш надійне укриття,

Від куль ворожих і ракет у небі.

Дай, Боже, зберегти своє життя,

Щоб іншим помагати у потребі.

...Дай, Боже, сили, витримки подай.

І щоб зневіра потайки не кралась.

Дай, Боже, захистити рідний край,

Щоб наші діти жити тут зостались.

...Дай, Боже, світлої надії на добро,

І на Твою одвічну справедливість.

Прийде кінець, розвіється все зло

І зійде на Вкраїну Божа милість.


Наталія Кішовар

 

Така життєва круговерть -
То день народження, то смерть,
То сонце, то уже дощі,
То ліс густий, то лиш кущі.
Така всебічна рівновага -
Тут ненависть, тут вже повага,
Тут горе, а за ним біда.
Тут камінь сірий, тут слюда.
З маленького - вже щось велике.
Красиве й раптом вже безлике.
А небо сиве і тривожне,
І серце вмить стає побожне.
Такі життєві парадигми.
Ось на рабах глибокі стигми,
Ось на фанатиках стигмати.
І всюди дати, дати, дати.
Тоді, тепер. Колись. Коли.
Коли ми справжніми були.
Коли жили ми всі, як люди,
І без брехні, і без облуди.
І по законах честі й віри -
Щоб крихту хліба для офіри,
Щоб копійчину на "донати",
Щоб твій сусід не ліз до хати.
Чи ми навчились буть людьми
Без злості, люті, без війни.
Чи нас засмокче круговерть...
То день народження, то смерть...
Г.Потопляк.


 ... Мені б цвісти...

Але російські гради...

Осколками збивають ніжний цвіт...

Бісуються, казяться підлі гади...

НенАвидять увесь щасливий світ.


Та я цвістиму і під крик сирени...

Цвістиму і під вибухи гармат...

Плодитимуся, як взивають гени...

Від СХОДУ і до сАмих до КАРПАТ.


Гілки покриються рожевими квітками...

Над ними дружні бджоли загудуть...

Доглянуті дбайливими руками...

Плоди до козубочка покладуть.


І буде урожай... І буде радість...

Настане мир, і висохне сльоза...

Усі народжені - зустрінуть свою старість...

Веселка встане... Відгримить гроза.


Маленькі дітки спатимуть в колисці...

Їх колисатимуть дбаливо бабусі...

Й писатимуть віднині віршописці...

Як дід на вудку ловить карасі.


Як тихий вечір в хату зазирає...

Як солов'ї щебечуть у садку...

Про те, як вітер на сопілку грає...

Тихесенько присівши у кутку.


Як достигають яблука червоні...

Як ластівочка лагодить гніздо...

Як сивина торкається до скроні...

Писатимуть про все, як було - до.


... Важка стою... Неначе породіля...

В своєму рідному садку буду родить...

За кілька днів прийдЕ СВЯТА НЕДІЛЯ...

Христос воскресне... Значить БУДЕМ ЖИТЬ.


Галина Момот (19.04.2022.)

суботу, 13 квітня 2024 р.

Використання штучного інтелекту в освіті: як не порушити академічну доброчесність

 

 

ДО ПАСКИ КРОК…Galyna Potoplyak
До Паски крок. Вже Паска на порозі.
Велике Воскресіння неземне.
Хай пташечка співє в верболозі.
Хай темне і недобре- все мине.
Розтане сніг у серці та й засяє
Весняне сонце, сонце Перемог.
Хай прапор Миру кожен з нас тримає.
Хай буде з нами Бог.
Його душа із попелу воскресне.
Воскресне з мертвих й сяде біля нас.
Хай крига смутку і тривоги скресне
І буде такі і нині повсякчас.
І завжди буде зоряно від зір.
Від праці хай наповнюється скриня.
Хай буде щастя, просто буде Мир
І на подвірʼї ґазда і газдиня.
І діточки, а якже нам без них.
Хай діти родяться беззубі і потішні.
Ми молимося нині до святих,
Ми каємося, бо усі ми грішні.
Цураємося свого вже давно
Забули, де бабусина могила.
Своїм невіглаством ми пробиваєм дно.
Забули як прабаба говорила.
Шукаєм віри там, але не тут.
Ми правим в храмі на чужинській мові.
Ми лобом прошибаєм пʼятий кут
І скільки нас сьогодні нездорові.
І скільки в рясах славлять лиш царя.
І скільки сповідає від кирила.
Хай знов засяє радості зоря.
Хай не зійде на пси вся наша сила.
І буде «бити» нас лише Верба
Лише вона покаже фальш і згубу.
Хай лине сила з нашого герба.
Я- є, хай лине і я завжди буду!
Г. Потопляк.
Писанки Ольги Циквас- Шумськоі
Мирної суботи,друзі!!!
Тримаємо настрій і дух!
Віримо, боремось, живемо!
Разом до Перемоги !
Слава Україні !!!

Котра година?

Л. Пономаренко. "Гер переможений"

Л. Пономаренко."Гер переможений"

вівторок, 9 квітня 2024 р.

 

Закінчиться війна. Закінчиться триклята

І хлопчик у дворі зустріне свого тата.

І дівчинка зірве три квіточки весною

І вручить запах цей новітньому герою.


І хмари підуть геть, на радість посвітає,

І вітер у дворі сміття попідмітає.

Помиє дощик все - все чорне стане білим

І буде  Божий світ одним єдиним цілим -


Без горя, без біди, без диму після бою.

Посію я тоді чебрець, гісоп, левкою.

На грядці посаджу троянду жовтосиню,

А болі, а печаль сховаю в стару скриню.


Буде тоді весна, а, може, буде літо.

Залишиться десь там розколоте корито,

І хата без вікна, і коники без стайні.

І будуть у нас всі городики охайні.


Закінчиться, авжеж. Очиститься водойма.

Лиш нитиме душа, як рана незагойна.

Лиш матінка піде до сина на могилу

І буде дощ мочить вербу стару, похилу.


Присяде удова на камінь, на ослінчик.

Не скаже як болить і серце, і мізинчик.

Не потече сльоза, замерзне від морозу.

На горбик покладе одну червону розу.


Закінчиться, атож. Настане мир жаданий.

Повернеться з війни єдиний і коханий.

І буде Гімн звучать, і будуть дзвони бити,

І підемо ми в храм на Спаса мед святити.

Г.Потопляк.