КЗССР "Ліцей імені Героя України Миколи Паньківа "

середу, 23 березня 2022 р.

Вживання апострофа

Підмет і присудок

Головні та другорядні члени речення

Підмет і присудок

Підмет і присудок

суботу, 12 березня 2022 р.

 

І кожна смерть, і кожна втрата
Із-під землі нам проросте.
Сльоза окропить гіркувата,
Зігріє сонце золоте.
Земля розступиться й стеблина
Потягне руки до небес.
Розквітне перлами мачина,
Осяє почорнілий хрест.
Опустить бубляхи червоні,
Занурить листячко в росу.
Підставить сонечку долоні
і подарує нам красу,
Красу промовленого слова
І недоспіваних пісень.
Заплаче гілка калинова,
В скорботі буде ніч і день.
І кожна смерть сльозою ляже
На цей червоний маків цвіт.
На хрест рушник з квіток пов"яже
Щоб майорів на цілий світ.
І проросте, і озоветься
Із криком горлиця згори.
Червоний мак до нас сміється...
Шумлять високі явори.
Г.Потопляк. 2017.

 

Закриймо небо журавлями.
Своїми сильними руками.
Грозою, хмарами повстання
Щоб нам світила зірка рання.
Закриймо плахтами, свитками
І синьожовтими квітками.
І подорожником по ранах.
І чебрецями по туманах.
Зробімо щит з ячменю й жита
Щоб пахла гречка соковита.
Щоб ріс овес, буркун на ниві.
Щоб ми були усі щасливі.
Закриймо небо, Бог поможе
І з нами разом переможе
Навалу, сатанинську силу,
Зведе сволоту у могилу.
Г.Потопляк.

 Спочивай Тарасе, спочивай із Богом.

Знову білі вишні квітнуть під порогом.
Знову зеленіє явір біля плоту
І молитва лине в задушну суботу.
Хто спочив, не встане. Хто помер - вже вільний.
Знову дме зі сходу вітер божевільний.
Знову пугач плаче, а ворон сміється.
Горлиця сердешна над курганом в"ється.
Знов зловіщі хмари в образі спасіння.
На старих могилах лиш купа каміння.
Свіжі поховання біля Городища.
І поміж хрестами дощ від рання хлище
Спочивай, Тарасе. Ти давно в могилі.
А твої накази і сьогдні в силі.
А твої поеми - Покритки й Марії
Породили в душах нові Гамалії.
І сьогодні в морі абордаж і битва.
І сьогодні в полі голуб і молитва.
Знову перебенді з кобзами на часі
І духовне слово у чужинській рясі.
Знову свої гниди і заброди-воші
Нишпорять і шепчуть, що вони хороші.
Знову до престолу лізуть "атамани",
А земля сердешна зализує рани.
Спочивай Тарасе. Заповіт у силі.
Молимось сьогодні в тебе на могилі.
І Дніпро могутній миє тобі ноги.
Скільки ще тих кроків нам до перемоги...
Г.Потопляк. 2019.