ГОТУВАЛАСЬ ОСІНЬ ДО ВЕСІЛЛЯ

Готувалась Осінь до весілля.

Буйний Вітер - то її жених.

Облетіла новина довкілля.

Всі вітали юних молодих

Готувала посаг і раділа,

Бо зібрала щедрий урожай:

- Ось зберуться господині вмілі

І спечуть нам з Вітром коровай.

Квасила капусту й помідори,

Насолила огірків, грибів.

Все прибрала в золото довкола

Й стала дожидати старостів.

Натомилась. Трішечки спочила,

Бо турботи мала немалі.

Брагу ненароком зачепила -

Й поповзли тумани по землі.

Зажурилась Осінь несказанно

І зайшлась в невтішному плачі...

Ось тому в нас восени туманно,

Дмуть вітри і часто йдуть дощі.

Ніна ІГНАТЕНКО

 Відзвеніло літечко дзвоником і слізками.

І відтанцювало кониками й кізками.

Відспівало пташкою і дощами вмилося.

Відзвеніло літечко й поле задимілося.

Стало по осінньому сиро і туманно.

М"ятно, яблунево. Соєво й шафранно.

Маково й фасолево. Стало і медово.

Гірко стало, гірко. Навіть нездорово.

Сонце ще присвічує. Вітер повіває.

То туман туманиться, то уже світає.

Осінь з прибамбасами, кожен день з капризами

Накриває нивоньку золотими ризами.

Холодить і жалує. Коле й дошкуляє.

Небезпечні віруси миттю розсилає.

От уже й закашлялись люди та й страждають.

І весну-цілительку відтепер чекають.

Холодно, не холодно. Душно, бездуховно.

Викликів і капості безнадійно повно.

Але сонце блиснуло і душа здригнулася

І до дивоквіточки вранці посміхнулася...

Г.Потопляк.

Юрій Яновський.

Спільнокореневі слова та форми слова

Спільнокореневі слова

Спільнокореневі слова. Змінні та незмінні слова.

Будова слова. Закінчення

Іван Франко

 

 Сільська жінка

Голубонько, лани, лани...

Твоя дорога там, де трави.

А твої крила, то сини.

А твої весни, то отави.

Зелені річки береги.

Пергаментні листки салату.

Зимою холод і сніги

Мережать білим твою хату.

А ти ось тут, де рай землі.

Де сила в кожній бадилині.

А ти, голубко, у селі

Живеш, як квітка на калині.

Ти тут із сонечком встаєш

Без пеньюарів, у сорочці.

Себе до крихти віддаєш 

Синочку, чоловіку, дочці.

Ти, як та білка,  нальоту

Встигаєш випрати, зварити.

Зібрати урожай в сльоту

І кожній квітці догодити.

Посіяти, помлинкувать.

Доглянуть сина в сповиточку.

Коли ж ти люба, ляжеш спать.

Коли ж полежиш у садочку.

Для тебе розкіш море, бриз...

Відпустка - в полі біля гички.

Не знаєш слова ти "каприз".

За щастя - мочиш ноги в річці.

Не маєш часу сумувать.

Не маєш часу і хворіти.

Бо кличе поле, сіножать.

Бо треба Лиску подоїти.

Моя ти люба, відпочинь.

Поспи, рідненька. Ранок. тиша.

Осінню втому з себе скинь.

Хай тебе осінь заколише.

І не тривожить дощ, сльота.

Робота вічна зачекає.

Селянко, жінко - ти свята.

На твоїх нивах птах співає.

Г.Потопляк.

Микола Хвильовий

''Я-Романтика'' М.Хвильовий

Розстріляне відродження: Микола Хвильовий

Ігрові завдання з лексики

 О часе, пригальмуй на хвильку біг,

І блискавично не лети повз мене!..

Вже світлофорить осінь вздовж доріг

Багряним, теракотовим, зеленим.

Ще ніби вчора літо провела,

А нині жовтень перетнув екватор.

Чомусь так мало справжнього тепла,

Зате леткого блиску забагато

У вулику людської суєти,

Де нерви не живі, а синтетичні!..

Цей світ давно з наукою «на ти»,

А що душа? Як нетрі фантастичні ─

Непроходима хаща, глухомань,

Де що не крок – сліпі космічні діри…

Як часто між земних поневірянь

Людині бракне спокою і віри,

Щоб осягнути серцем глибочінь,

Просканувати поглядом висоти

І підібрати кодові ключі,

Й замки небесні позривати всоте…

І духом життєдайної весни

Наповнити кожнісіньку судинку,

Допоки час тебе не розчинив

В галактиці, мов зоряну пилинку.

  Наталя Данилюк

Рецептивний аналіз поетичного тексту: практичні поради для уроку літератури

Гуртуймося ,єднаймося,за волю, за правду змагаймося

 Під синім небом, під покровом,

Нетлінним, білим омофором

Народ живе, живе і пташка.

І найтендітніша ромашка.

Весь грішний люд, всі Божі тварі.

А Матінка сдить на хмарі.

Свята, достойна, непорочна,

Безсмертна і такак жіночна.

Під омофором наші мрії.

Осінні шати золотії.

Степи, поля, пустелі, ріки.

Мужі здорові і каліки.

І наші воїни-солдати,

Що захищають рідні хати.

І той, хто впав від куль, від ран,

І самий сивий ветеран.

А ще дитина в сповиточку.

А ще калина у садочку.

А ще, а ще... І не злічити.

Ми будемо під небом жити.

І дякувать. Маріє-Мамо,

Якими висловить словами

Свою і відданість, і вірність.

Свою любов, свою покірність.

Покрова нині, вже Покрова.

Горять у грубці сухі дрова.

Роса на шибці, сонце сяє

І омофор всіх накриває.

Г.Потопляк.  

Козацькі прислів’я та приказки

Написання складних прислівників

Лексикологія

 

 ПРИТЧА ПРО ПРАВДУ

Людям в двері стукала правда —

Не причесана, непроста.

І не скажеш, що їй були раді

І у селах, і у містах.

Ну хіба ж то таку чекали?

Кому правда здалась така —

Не улеслива, не ласкава,

Незручна та на смак гірка?

І манери у правди “ грубі ”,

І одягнена “ не в сезон “.

Ставить правда питання руба —

В такій правді який резон?

Негнучка та ще й ріже вуха

Той її викривальний тон… 

Народ правду уважно слухав,

А за мить… закатав в бетон.

© Володимир Присяжнюк

 * * *

Занехаявши рідну мову

І зневаживши власний рід,

Іншій мові,

Чужому слову

Не навчилися ви,

Як слід, –

Прісну суржикову полову

Перемелює ваш язик...

Кричите ж про двомовність

Знову

Так,

Що крик переходить в рик.

Лиш у свята іще

До чарки

Наш мугичите ви

Мотив,

Яничари і яничарки,

Блудні сестри й кати-брати.

1997

Іван Низовий 

Міжнародний день дівчаток

  

Дитинко, дівчинко, подружко.

Дитя мале, весільна дружко.

Солодка крихітко, дівчатко,

Тобі сьогодні сонця в хатку.

У твої мрії - цукру ложку.

На твої груди - з рожі брошку.

Для твого серденька - любистку

І меду липового в миску.

Для тебе, рідная дитино,

Води горнятко, дві хлібини.

Одна з пшениці, друга з жита.

Щоб ти була, голубко, сита.

Щоб ти росла і роквітала.

Щоб дівкою до шлюбу стала.

А потім щоб взяла в долоні

Маленькі ручки сина й доні.

Г.Потопляк.

Відмінювання числівників 🔥Нові типи завдань на ЗНО (оновлений урок)

Числівник. Онлайн-курс з підготовки до ЗНО "Лайфхаки з української мови"

 

 #Сашко_Дерманський

СОБАКА БАРАБАКА

Собака Барабака —

не просто так собака.

Собака Барабака —

собака не проста.

В собаки Барабаки

закудланий хвостяка,

А ще у Барабаки

Холодні геть вуста.

Собака Барабака

З туманами балака,

Співати Барабака

Залазить на дахи.

В собаки Барабаки

якісь на спині знаки,

Каляки і маляки,

А збоку — реп'яхи.

А очі в Барабаки —

Неначе гарбузяки.

А ще — як у коняки,

Є грива і сідло.

Лиш грошей у собаки,

В собаки Барабаки,

Ніколи і ніяких

В кишенях не було.

То хто ж він, Барабака,

Собака Барабака,

Гавкака і кусака,

Співак і мандрівець?

Він пан чи посіпака,

Цей дивний Барабака?

Трудяга чи гуляка?

Тюхтій чи молодець?

Він просто — Барабака,

Собака Барабака,

Звичайний Барабака,

Друзяка дітлахів.

І мріє Барабака,

Добряга Барабака,

Щоби ніхто не плакав,

Щоб цілий світ радів!

Ступені порівняння: 5 правил для ЗНО (і не лише!)

Факти з БІОГРАФІЇ ПИСЬМЕННИКІВ на ЗНО! 😜 (Типове завдання ЗНО)

Рід Терещенків – найбагатші українські підприємці | Ірина Фаріон

«Кишенькові вправи» на уроці української мови: проводимо вільний час із радістю і користю

Синонімічна дуель

"Мудра дівчина"

Написання складних прислівників

 

Прислівник чи прикметник? Упізнай!

Урок добра

  

"  Життя домашніх та безпритульних собак і котів "

Розмовляли про особливості догляду за домашніми собаками та котами; ознайомились  з основами дресирування собак; 

 закріпили знання та навички безпечної поведінки при зустрічі з безпритульними тваринами; 

ознайомились з гуманними шляхами розв’язання проблеми безпритульних тварин;

 поглибили пізнавальний інтерес учнів, уважність, пам’ять, уяву, кмітливість, логічне мислення; 

П"ятикласники пообіцяли  гуманно та відповідально ставитись до тварин, бути завжди уважними до  пухнастих друзів. Ніколи не зраджуйте своїх пухнастих улюбленців і пам"ятати ,що вони відповідають за того,кого приручили.

 

І вітер віє від століть,

крилатий, вільний і неспинний,

і вчить свободи, туги вчить

за чимсь незнаним і нестримним.

І повторяє нам прибитим

у зривах страчених намарне,

що вже ніяк життя спинити

і що життя це не казарма.

Богдан-Ігор Антонич

Максим Рильський. Революціонер чи самозаглиблений поет?

Омоніми(хто швидше)

Омоніми

 

 Ще не зима. Зима ще буде.

Ще лишень жовтень молодий.

Та дме, та холодно у груди.

Каштан поміж дерев рудий.

Береза жовкне, клен в тумані.

Настала ера холодів.

І хміль зігнувся на паркані

І теж від часу порудів.

Сандалі вже не по сезону.

Легенький плащик, шорти, топ.

Танцює листя біля дому

З травою сивою хіп-хоп.

Вже не тримаються на груші

Грушки і падають в коші.

Вже вицвіли стежки пастуші

І ностальгія на душі.

Ще не зима, але й не літо.

Така собі цікава мить.

Бо знову сіють люди жито,

Бо знову поміж хмар блакить.

І стільки ще кругом роботи.

І стільки праці й різних свят.

І стільки радості навпроти

Від молоденьких кошенят.

Г.Потопляк.