КЗССР "Ліцей імені Героя України Миколи Паньківа "

суботу, 23 березня 2024 р.

 

Я сію...


Я сію словами землю,

Лікую замерзлі душі,

Отавою тепло стелю,

Я рани гоїти мушу..

Я чай наливаю з м"яти,

І слухаю так до ранку..

Я мушу ..якось писати.

І дути на свіжі ранки.


Хтось любить краї далекі,

Заморські розкішні пляжі,

А в мене в дворі лелека,

І серце..у камуфляжі.

У мене барвінок в"ється,

Та мальви торкають неба,

А серце з солдатом б"ється.

Бо ж рани гоїти,треба..


Я знаю,що це так мало,

Та бачу .що людям треба!

В окопі мене читали.

Аж чули святі у небі!

Якщо моє слово-лікар!

якщо воскресає душі,

Не лишу перо до віку!

В біді помагати мушу!


Не треба кудись тікати,

Шукати чужого хліба,

А треба,своє тримати,

Насіяно кулів,дрібно..

А ми засіваєм словом!

І мусить воно вродити!

Зберемо,рідненькі,знову!

І будемо в мирі жити!

Світлана Дубницька

середу, 20 березня 2024 р.

Підготовка експертів




 

Далеко не перша...
Дай, Бог, не остання.
Прийшла знов весна,
Здавалося рання.
Здавалось ось-ось
Забринить, заспіває.
Настане весна,
Яка лишень кохає.
Яка з теплих променів
Нитку пряде.
Яка на віконечко
Квітку кладе.
Тримає за руку
І рученьку гладить.
І в полі, і в лузі
Барвіночок садить.
Далеко не перша...
Та перша забулась.
Давно до земельки
Низенько нагнулась.
Поблякла, поблідла -
Ні крові, ні соку,
А ця, що настала,
Красуня нівроку.
То снігом притрусить,
То сонцем пригріє.
Сміється і плаче,
Пустує й дуріє.
Брикає по лузі,
Як первістка-кізка,
І гнеться легенько
Як біла берізка.
Г.Потопляк.

неділю, 17 березня 2024 р.

ЧИСЛІВНИКИ

Числівники.

 

Буде тобі,враже,як Шевченко скаже!

 9 березня 2024 року виповнилось 210 років від дня народження Тараса Григоровича Шевченка. Понад двісті років наш Геній Слова, Світоч Духу, Батько Українства, Велетень Вольності бореться за свободу української нації, за утвердження її у світовому загалі. Шевченкові вірші нині – справжній «Байрактар» сьогодення! Слова , сказані ще у XIX столітті надихають боротися за незалежність України і у XXI сторіччі. Шевченківський тиждень у КЗССР «Ліцей імені Героя України Миколи Паньківа» завершили учні 7-х класів патріотичним заходом ««КОБЗАРІВ «БАЙРАКТАР», або БУДЕ ТОБІ, ВРАЖЕ, ЯК ШЕВЧЕНКО СКАЖЕ!»












 

Чи буде прОщення за всі провини?
Їх назбиралось в кожного немало...
За все прийдеться ТАМ відповідати,
Хоч нас життя і ТУТ не раз карало.
Не знали ми, де рай, а де гієнна,
Було те пеклом, що здавалось раєм.
Наше життя -- немов театру сцена
І, лицедіючи, ми помираєм.
Коли нам важко -- згадуємо Бога,
"За що'?" -- здіймаємо до Неба руки...
Гріхами встелена життя дорога,
Коли молитва тільки в час розпуки...
Прости нас, Боже, немічних і грішних--
Найбільше винні ми перед Тобою...
Шукали часто ми богів міфічних --
Гіркою умивалися сльозою.
Прости нас, Боже...
Ірина Глюз

вівторок, 5 березня 2024 р.

 

Ми всі стомились від зими,
Від темноти і сірих ранків.
Ось на, ось квіточку візьми,
Яка розквітла біля ганку.
Візьми цю капельку води,
Цей клаптик неба весняного.
Лиши усе, іди сюди
До клена й дуба молодого.
Вони стомились теж чекать
Весну в долині, пташку в лузі.
Іди сюди, тут благодать,
Тут квіти, трави, тут всі друзі.
Залиш в минулому плачі
Тримайся вектору надії.
Не бійсь і більше не мовчи,
А в полі висій свої мрії.
Вони зійдуть і будуть жить.
І будеш ти перемагати.
Час так прискорено біжить,
Що не встигаю й описати.
А втома ця - вона пройде.
А ця війне зійде в могилу.
Весна засіє молоде
І знову будем мати силу.
І буде мати, батько, син.
І буде баба, дід і дочка.
І буде м"ята і полин.
І буде вишита сорочка.
Ми будемо! Хай гад сичить,
Хай ворог клацає зубами,
Ми будемо тут вічно жить
Й орати поле тракторами.
Г.Потопляк.

Правопис складних прислівників

Написання складних прислівників

Написання прислівників

Написання складних прислівників.