Блог Марухняк Ірини Сергіївни , учителя української мови та літератури

 

Чи буде прОщення за всі провини?

Їх назбиралось в кожного немало...

За все прийдеться ТАМ відповідати,

Хоч нас життя і ТУТ не раз карало.

Не знали ми, де рай, а де гієнна,

Було те пеклом, що здавалось раєм.

Наше життя -- немов театру сцена

І, лицедіючи, ми помираєм.

Коли нам важко -- згадуємо Бога,

"За що'?" -- здіймаємо до Неба руки...

Гріхами встелена життя дорога,

Коли молитва тільки в час розпуки...

Прости нас, Боже, немічних і грішних--

Найбільше винні ми перед Тобою...

Шукали часто ми богів міфічних --

Гіркою умивалися сльозою.

Прости нас, Боже...

Ірина Глюз