Похмурі дні, воістину похмурі.

Ні сонечка тобі, ні борозни.

Стоять берези котрий день в зажурі.

Хоч "+" давно, не видно ще весни.

Не видно і кінця війні й розрусі.

Не чути запаху відталої ріллі.

І мої коси вже давно не русі.

І мало щастя на моїй землі.

Вона маленька, горя ж так багато.

І психопатів греблю хоч гати.

І в когось сльози лиш, а в когось свято,

А в когось кров із білої фати.

І відчай в тілі, тремор у душі.

І не рятує навіть "енергетик".

І скоро вже проснуться спориші

І я вдягну тоненький, білий светрик.

Відтану, відмолюсь, відстережу.

Весна настане й поведе у літо.

Я про "зерно на рейках" розкажу

І про шахеда, який впав на жито.

Я напишу про впевненість душі,

Про перший день, і про кінець атаки.

Про що вони, про що мої вірші?

Про те як брешуть просто так собаки.

Про зраду, про підтримку. Та про все.

Про тітку Ганю й дядечка Матвія.

Про те як дід корівоньку пасе.

Про Спаса, про Різдво і Маковія.

Мої слова про нерішучий світ,

Про наш кордон з усіх боків в облозі.

І вже весна без хустки, без чобіт

Стоїть нага у мене на порозі...

Г.Потопляк.

 

Дощі, вітри - це не моє.

І не мої ранкові мжички.

Сьогодні сонце виграє

На хвилях голубої річки.

Торкається притомних душ,

Які вціліли після бою,

Шепоче лагідно - не руш,

Я рани всі твої загою.

А ран тих повно, де не глянь,

Щоденні домовини болю.

Зимова мла, весняна твань

І "град" розкиданий по полю.

І міни, осередки зла,

І полум"я, і дим-димище.

І лише попіл від села.

І в небі знов ракета свище.

А в це й же час весна спішить

На скутері, вже не на возі.

І будемо ми й далі жить

В щоденній, затяжній тривозі.

І будем сіять і копать.

І будем рвать у полі маки.

І кожен ранок воскресать

Після панічної атаки.

Та й це мине, колись мине.

Вже сонечко малює губки.

Вже ранок качечок жене,

Вже не сидиться біля грубки,

А хочеться відчуть тепло,

Торкнутись радості причастя.

Коли мій рідний край живе -

То це і є найбільше щастя.

Г.Потопляк.

Мовний кросворд

Розряди прислівників

Творення прислівників

Прикметники-антоніми

Рід прикметників

Прикметник.

Ступені порівняння прислівників

Згрупуй за частинами мови

Леся Воронина. Повість «Таємне товариство боягузів, або засіб від переляку № 9»

Долаємо страх разом із Климом!

Леся Воронина "Таємне Товариство Боягузів"

 

О.Кобилянська

 

 

Вдихайте кожну мить

як першу і останню.

Цілуйте ранок..

Поважайте ніч..

Ніхто не зна..

чи Завтра то настане

Любіть сьогодні..

бо життя не річ..

Не відкладайте..

Всім  роки проходять..

а потім жаль..

-Чому я не сказав..

Та ж двічі в одну річку

не заходять..

Я втратив час..

її недокохав..

Тому живіть..

хто бідно..хто багато

та не руйнуйте

просто..не топчіть..

Цінуйте час.

щоб не було занадто

бо відлік йде..

важлива кожна мить

І щоби потім

просто не жаліти

Часу не купиш..

Хоч ціна й страшна.

І за весною..

Так миттєво... літо..

Обернетесь....

А за вікном..зима

Світлана Дубницька 

Прислівник