Від щирого серця вітаю вас зі святом Останнього дзвоника.

  Всім школярам бажаю гарного відпочинку та яскравих вражень, учителям – творчого завзяття, а випускникам – впевненості у власних силах та наполегливості у досягненні мети!

Зичу усім вам добра й благополуччя, міцного здоров’я, щастя і миру у ваших домівках.

Склади пару

Небезпечні ситуації

Письменники та їх твори

Письменники

Письменники та їх герої

Соняшник 2019

                                            

Вишиванка

       Ми ідем по світу  в вишиванці

                                       Аж дивуються ген журавлі,
                                       Хай встрічають в веселім багрянці:
                                       Україна іде по землі.

                                       Україно моя вишиванко,
                                       Ти тернова моя голубінь,
                                       Хай святиться навік світлий ранок
                                       І травневого дня височінь.

Наголос

Крехів

    Крехівський монастир поблизу села Крехів заснований на початку 17 століття ченцями Києво-Печерської лаври Йоілом та Сильвестром. Вони у 1590-х роках поселились у вирубаній у скелі печері за 12 км від міста Жовкви. Пізніше від гетьмана Жолкевського монахи отримали дозвіл на забудову. Найпершою будовою стала дерев'яна Петропавлівська церква, згодом – храм Преображення і Троїцька церква. У епоху Середньовіччя монастирі служили не тільки духовним потребам, а й мали оборонну функцію. Оборонні мури Крехівського монастиря витримали удари турків і татар. До слова, під час облоги 1672 року монастир обороняв юний Іван Мазепа. Крехівський монастир відвідував декілька разів російський цар Петро I, який перебував у Жовкві, де уклав угоду з королем Речі Посполитої Августом ІІ про спільні дії у майбутній Північній війні. Знав монастир і важкі часи: його кілька разів грабували, а у радянський час закрили і розмістили на його території інтернат для дітей-інвалідів.

    Відродження почалося у 1990 році, коли до Крехова приїхали василіяни з Гошівського монастиря. Було реконструйовано будівлю, відтворена дерев'яна церква, дзвіниця. Крехівський монастир відомий своїми чудотворними іконами: Святого Миколая Великого, іменем якого названо монастир, і Матері Божої. Існує переказ, що вона допомогла прозріти сліпій дівчинці.

    У лісі, недалеко від монастиря, є цілюще джерело Божої Матері і збереглася стародавня печерна церква та келія.Туди ідуть паломники  та гості за чистою водою.Там тихо та спокійно. Кожен з нас помолився там  за мир у країні і за своє сокровенне…

Жовківський замок

     Жовківський замок було збудовано як оборонну споруду у 1594 – 1606 роках на замовлення польського державного і військового діячя, засновника Жовкви Станіслава Жолкевського. Для будівництва замку Жолкевський обрав найбільш захищену територію, підхід до якої з південного сходу, південного заходу і північного заходу закритий озером з болотистими берегами. Вразливий північно-східний бік замку було захищено новоствореним середмістям, широким рвом і земляними фортифікаціями.

      За переказами, навколо замку дружина Жолкевського Реґіна Гербурт розбила сад. Сад був неймовірної краси, але до нашого часу він не зберігся. У 1606 році за замком Жолкевський створив звіринець, де розводили зубрів, оленів, сарн та інших тварин. Зоопарк проіснував лише до кінця XVII століття, але саме цей звіринець дав назву одній із міських брам – «Звіринецька».

       Після смерті воєводи Жолкевського замком розпоряджається його дружина Реґіна Гербурт. Вона тут карбувала монети для викупу в турків полоненого сина, Яна Жолкевського. Згодом Жовківський замок переходить до українсько-польських магнатів Даниловичів. А з 1637 року новими володарями замку стали представники знаменитого польського роду Собеських. В цей період Жовківський замок набув свого найбільшого розквіту. 

       У XVII столітті польський король Ян III Собеський забажав зробити Жовківський замок своєю літньою резиденцією. Оборонна споруда перевтілилась в розкішний палацово-парковий комплекс у стилі ренесанс з елементами барокко. Замок в Жовкві став одним з найкрасивіших палаців Європи і саме у тут Ян ІІІ Собеський отримував привітання з нагоди перемоги над турками під Віднем.

      Існує істричний факт, що під час Північної війни, у грудні 1706 – квітні 1707 року у Жовківському замку розмістив свою резиденцію імператор Петро І. Вважається, що саме тут розроблявся історичний Жовківський план перемоги над шведами. Також замок відвідував український гетьман Іван Мазепа.

      З 1740 року Жовківський замок по черзі переходить у власність литовських магнатів Радзивіллів, згодом до нащадків польської шляхти Йозефовичів та іншої дрібної шляхти. У 1890 році замок перейшов у суспільну власність: фасадний північно-східний корпус викупив австрійський уряд, а три інші – міська влада. Із приєднанням Галичини до Польщі у 1923 році споруда цілком перейшла у власність польського уряду, який провів часткову реставрацію замку.З приходом радянської влади роботи припинились, а міцні мури пристосовано під в’язницю.
       Замок знаходиться в центрі міста Жовква на Вічевій площі. Хоча частково відновлений головний вхід споруди, історична пам’ятка потребує нейгайної реставрації, адже під впливом часу і забуття втрачає свою красу і велич. Нині для огляду відкрита лише його частина – внутрішнє подвір’я та музей, відділ Львівської галереї.

Садиба Є.Коновальця

   Музей є відділом Львівського історичного музею. Експозиція розташована в родинній садибі Коновальця і ​​присвячена полковнику армії УНР, військовому діячу і політику, керівнику Проводу Українських Націоналістів Євгену Коновальцю.
    23 травня 1990 з ініціативи товариства української мови був відкритий музей. До сторіччя з дня народження Є. Коновальця 14 червня 1991 біля будинку встановлено пам'ятник полковнику (автори - скульптор Р. Романович та архітектор В. Потюк). У ніч з 9 на 10 липня пам'ятник був підірваний. Друге повернення в бронзі Є. Коновальця відбулося 8 грудня 1991 Пошкоджений бюст залишився поруч, як свідок історії. 
З 1 березня 1993 р. музей Є. Коновальця отримав статус державного. 
    Експонати музею розташовані в трьох кімнатах. Періоди дитинства та юнацтва представлені в першій кімнаті, в іншій - військова діяльність. Матеріали третьої кімнати розповідають про створення та керівництво УВО і ОУН, боротьбу в підпіллі.
    Серед раритетів експозиції - крісло батька, вишита руками матері серветка, ікона-малюнок Св. Терези. Знайти речі, які належали родині Коновальця, надзвичайно складно. Останнє поповнення музею - меблі з римської квартири Є. Коновальця. 

День Матері

   День Матері у вигляді  телепередач : « Сніданок з 1+1», -школярі розказували про своїх мам ; « Новини»- ведучі розповіли про маму, яка народила найбільше дітей(29), про жінку , яка стала мамою у 70 років , про найбільшу новонароджену дитину і про те , що робота  мами за рік  оцінюється    у 70000 $; « Хата на тата»- тати чесно визнали , що без дружини дуже важко ;  « МайстерШеф»- кулінари приготували смаколики і частували матусь; « Поїхали з нами» -подорожували по світу та Україною і милувались пам‘ятниками мамам 

; « Дача»-порівнювали своїх неньок з квітами ; «Х- фактор»- співали пісні про найрідніших ; « Прогноз погоди»- гарантували сонячну погоду не лише на свято , але і  на весь  травень.

Приємним завершенням стало слайд - шоу із фотографій матерів .

А.Малишко"Пісня про рушник"

В.Івасюк"Жовтий лист"

В.Івасюк "Балада про мальви"

В.Івасюк "Я піду в далекі гори"

В.Івасюк "Червона рута"