Підходить кінець найкоротшого року,
Був січень і лютий, а потім - війна...
Життя зупинилось. Ми втратили спокій,
Бо надто велика у неї ціна...
Вона забирає в людей найцінніше:
Будинки, родину, а в когось - життя...
Тримайтеся, друзі, щосили, міцніше,
Бо з тої дороги - нема вороття...
Підходить кінець найкоротшого року:
Без брата, без батька, без сина...
У ніч новорічну єдине бажання:
Тримайся, моя Україна...
Юлія Гончарова 11.12.2022
ПЕРЕДЧУТТЯ
Війна скінчиться… Пекло це скінчиться.
Блакитне небо сонцем зацвіте.
Дозріє в полі золота пшениця,
Нове майбутнє роду проросте.
І за столом збереться вся родина,
Згадає всіх полеглих на війні.
І буде мир! І буде Україна!
Лунатимуть віки її пісні.
Моя земля - прекрасна, дужа, сильна!
Чужинцям не топтатися по ній.
Бо нездоланна нація, стосильна,
Коли, як стрій, згуртована в борні.
І я щаслива серцем проростати
В сади розкішні, ниви і гаї.
Я - українка, жінка роду, Мати.
І сокровенні почуття мої.
Бо я люблю правдиво й незрадливо
Мою Вкраїну, зранену вогнем.
Вона - прекрасна. Сяє, наче диво,
І сили набуває день за днем.
Ми вистоїмо. Буде перемога.
Засяє сонце миру з висоти.
З молитвою звертаюся до Бога:
Мій Боже, Україну захисти…
Вкрий омофором наші рубежі.
Мій Боже, Україну збережи!
МАРІЯ МОРОЗЕНКО
Не вітайте мене з Новим роком..
Календар хай сторінку горта,
бо у нього свої ,бачте, строки ..
А для мене тепер він —зима..
Він прийде десь у День Перемоги,
Як скінчиться кривава війна,
як сини повернуться додому,
дочекається тата дитя
Не пускайте у небо салюти
Не тривожте розстріляних душ
Там їх стільки багато.. повсюди..
Вони звідти вже нас бережуть.
І не лийте у келих шампанське,
Поки хліба нема десь…води..
Як поглумлене ворогом щастя
І багато навколо біди.
Не будіть, тих кого не вернути ..
Не співайте веселі пісні..
Поки гинуть в Херсоні..в Бахмуті..
Поки тиші нема на землі.
Не вітайте мене з Новим роком
Не пишіть мені звичні слова
Я чекаю лише Перемоги
І бажаю усім вам —ЖИТТЯ
27.12.2022
Автор: Лариса Юсковець
Селом ішов зажурений Святвечір.
Вдивлявся в вікна опустілих хат.
Кого ж він обійматиме за плечі,
Як вже нема кому святковий лад
Навести в пустках... Розлетілись діти,
І відійшли у засвіти батьки.
Нема кому святвечору радіти
На тих подвір'ях,де колись санки
З горбка малечу везли у замети.
А в стайнях батько сіно розкладав.
І мак в макітрах мами вміли терти,
Витав в повітрі запах різних страв.
Де за вечерею смачною гомоніли
Батьки і діти,бабці,дідусі.
Простим речам там від душі раділи.
І де ж тепер поділися усі?...
Де ті усміхнені старенькі бабці,
Що теревенять з внуками собі?
Ті пампухи і калачі на лавці
І метушня та гомін у дворі?
Лиш пустки й тиша - все,що залишилось
У наших селах і людських дворах...
Дай Боже,лиш,щоби не розгубилась
Любов,повага,радість у серцях.
І якщо є приїхати до кого
В те малолюдне непривабливе село,
То поспішіть,щоб не жаліти того,
Як не буде провідати кого.
І навіть якщо там самотня пустка,
Приїдьте в ті обійми тишини!
Нам варто пам'ятати хто ми й звідки,
Щоб залишатись справжніми людьми!
Оксана Гудзь
У печі від хмизу стало ясно-ясно,
І тепло за плечі ніжно огорта,
Опустився вечір, стукає у хату,
Місяць на порозі зорі зазива.
Ніжки я закину на скрипучу лаву,
Під сорочку грубу, під старий кожух,
Запалю свічадо, що добром палає,
Розкладу солому, що вплету в дідух.
До небес злітає бабціна колядка,
Я її завчила із маленьких літ,
З димаря тікає, між дерев блукає,
Тихо облітає майже цілій світ.
Коляда-колядко, приведи сусідів,
Я їх теплим чаєм з медом пригощу,
Пахнуть мандарини і ялини гілля,
А на них сніжинки з фетра примощу.
Як солома вється, а молитва ллється,
Так впетуться думи за Різдвяний стіл,
Світлом нам озветься, чудом обернеться,
І почуєм дружно ми цілющий дзвін.
Галина Крижанівська
#Поезія_Птасі
Моїй Юлі
Моїй Тані
Я так хочу додому
Із дому чужого!
Тут стало все рідне,
Лише нема мого....
Там дощ - дощовитіший,
Сонце тепліше,
Там навіть негода-
І та наймиліша...
Там квіти мене
Зачекалися, знаю...
Я хочу додому,
Та дому - немає!..
І як мені бути?!.
І як маю жити?!.
У домі чужому
Як мрію сповити?!..
...В горнятко чуже
Чужий чай наливаю,
Чужому радію,
За рідним - ридаю...
-Так хочу додому!...-
Душа знов волає.
...Чужинці у ньому:
він там- де вбивають....
Галина Левкович
Як ти? - Сьогодні світло давали.
А ти?- я грілася на заправці!
- А ми телефони там заряджали.
Так змерзли, що навіть набряклі пальці.
- А ми набрали снігу каструлі,
Включали всі яскраві гірлянди,
А діти небу крутили дулі -
Щоб м-калям по самісеньки гланди.
- А я в кафе змогла працювати.
- А ми контрольну в школі писали.
- А ми.. палили уламки хати...
- а ми з малечею танцювали.
- а ми зробили в окопі кухню.
- а ми... Зуміли світло включити!
А я.... у шафі тримаю сукню,
Щоб Переможеньку в ній зустріти...
Світлана Ройз
