КЗССР "Ліцей імені Героя України Миколи Паньківа "

пʼятницю, 29 квітня 2022 р.

Просте і складне речення.

Креативний підхід вчителя у роботі з дітьми з ООП в умовах війни

Речення прості та складні

Просте чи складне речення?

середу, 27 квітня 2022 р.

 ЧОРНОБИЛЬ І ВІЙНА.

Я виросла на граніті, який постійно фонить.
Я виросла в тому світі, де хочеться жить і жить.
Мене виганяв Чорнобиль із хати, де квітла весна.
Мене виганяє сьогодні із рідної хати війна.
Тоді я садила картоплю за коником під плужок.
Тоді я згрібала бадилля і листя сухе із стежок.
Я діток ховала у хату від дощику, від грози.
На радіаційні дороги падали дві сльози.
Було тоді тепло-тепло. Курів за селом пісок.
Тоді північний вітер пронизував до кісток.
Дізналася я про стронцій, про цезій, про ізотоп.
Не бачила їх на полі, не бачив їх мікроскоп.
Жила, виживала. Боялась? Як всі, я була як всі.
Нікуди я не ховалась і ноги мила в росі.
Невидимий зовсім ворог, а скільки було метушні.
А нині видимий ворог, а нині я на війні.
І нові слова вже знаю, я вчу їх під звуки сирен.
У льох своє тіло ховаю й новини ловлю із антен.
Цей ворог нищить і трощить, диявольська в нього суть.
Ці бомби, снаряди ракети будинки й могили рвуть.
Але я саджаю картоплю, я сію свої грядки.
Цвітуть, як у рік Чорнобиля, воєнні мої квітки.
Земля помаленьку гріється від нашої з вами ходи.
Ми випили в цьому світі цистерни тяжкої біди...
Г.Потопляк.

вівторок, 26 квітня 2022 р.

Григір Тютюнник "Дивак"

 

Чорнобиль. Зона. Двадцять перший вік.

 

Цей дощ – як душ.

Цей день такий ласкавий.

Сади цвітуть.

В березах бродить сік.

Це солов’їна опера,

Ла Скала!

Чорнобиль. Зона.

Двадцять перший вік.

                Ліна Костенко

                                      







                                      













                                        


пʼятницю, 15 квітня 2022 р.

Вставні слова

Вставні слова

 

Напередодні вербної неділі,
Перед початком Божої ходи
Стоять лани і луки скам"янілі
І просять ниви пригорщу води.
Петро тримає ключики від раю.
Туди аншлаг, усім і не зайти.
Ганяє вітер хмар бездомних зграю.
Вони лягають на пусті хати.
Стоїть народ під самими вратами.
Петро стомився зчитувать штрихкод.
Тут тулиться дитя до тата й мами.
А тут із Бучі й Ворзеля народ.
А там із Маріуполя баааагато.
Стоять тіла, бо душі вже не в них.
Хтось молиться тихенько, хриплувато
І проситься у хату до святих.
Хтось щойно лиш прийняв і хрест, і віру.
Хтось вчить напам"ять вічне "Отче наш".
Когось везуть в плацкарті до Сибіру.
Комусь до скроні піднесли калаш.
І це усе ось тут, напередодні.
У пекло черга теж, від сатани.
Десь ще вмирають дітоньки голодні.
Десь людоньки втікають від війни.
А Паска вже так близько, вже за рогом.
Дорога хресна, фани мовчазні.
Усі ми рівні й грішні перед Богом.
Усі ми нині вдома на війні.
Г.Потопляк.

Ліна Костенко - Хай буде легко ( муз., виконання Sofi Fraser )

Недумано, негадано...

вівторок, 12 квітня 2022 р.

Звертання

Звертання

Звертання

Максим Рильський "Дощ"