Напередодні вербної неділі,
Перед початком Божої ходи
Стоять лани і луки скам"янілі
І просять ниви пригорщу води.
Петро тримає ключики від раю.
Туди аншлаг, усім і не зайти.
Ганяє вітер хмар бездомних зграю.
Вони лягають на пусті хати.
Стоїть народ під самими вратами.
Петро стомився зчитувать штрихкод.
Тут тулиться дитя до тата й мами.
А тут із Бучі й Ворзеля народ.
А там із Маріуполя баааагато.
Стоять тіла, бо душі вже не в них.
Хтось молиться тихенько, хриплувато
І проситься у хату до святих.
Хтось щойно лиш прийняв і хрест, і віру.
Хтось вчить напам"ять вічне "Отче наш".
Когось везуть в плацкарті до Сибіру.
Комусь до скроні піднесли калаш.
І це усе ось тут, напередодні.
У пекло черга теж, від сатани.
Десь ще вмирають дітоньки голодні.
Десь людоньки втікають від війни.
А Паска вже так близько, вже за рогом.
Дорога хресна, фани мовчазні.
Усі ми рівні й грішні перед Богом.
Усі ми нині вдома на війні.
Г.Потопляк.
Немає коментарів:
Дописати коментар