неділю, 27 грудня 2020 р.
Змінився світ. Змінились ідеали.
А, може, їх і зовсім не було.
В минулому - колгосп, заводи, шпали.
І місто процвітало, і село.
Земля була без пластику і сміття.
І космос був без мотлоху епох.
Були страждання, війни, лихоліття.
І були танці, танго лиш для двох.
І довгі черги, і хлібина в руки.
А нині є і хліб і сірники.
А нині наші у смартфонах внуки
І вздовж доріг стихійні смітники.
Попса засіла в душу аж до кістки.
На сцені арлекін і бутафор.
Не в моді скрипалі і піаністки.
Не в моді нині український хор.
Воно б нічого, тільки покоління
Вже виростає на отій попсі.
І нищиться прадідове коріння.
І віртуальні танці геть усі.
Змінився світ. І час диктує моду -
Спортивний стиль, в онлайні світ і час...
Мале дитя все так же робить шкоду
І хоче ласки й радості від нас.
Г.Потопляк.
ХАЙ РІК НОВИЙ ПОЧНЕТЬСЯ
Хай Рік Новий почнеться із Віри,
Що будуть кращі нам усім зміни,
Що будуть світлі ангели з нами,
За руку поведуть молитвами.
Хай Рік Новий почнеться з Надії,
Що нашим будням сонце радіє,
У домі хай поселиться щастя
І теплота у душах не згасне.
Хай Рік Новий почнеться з Любові
І буде мир у кожному слові,
Добрі новини, бажані гості –
Наші заповнять всі кути гострі.
Хай Рік Новий почнеться із Богом
І хай колядки попід порогом
Нам на здоров’я сіють пшеницю –
І нива щедро заколоситься.
© Любомира Хом'як
А ось і сонце! Дякую тобі!
Світи, світи і бався у волоссі.
Конем гарцюй рожевим на вербі.
І ластовинням пробігай по носі.
Тримай в руці червоний свій ліхтар.
Крило тримай не криво - паралельно.
Знімай кожуха з непроглядних хмар.
Малюй життя не чорно, а пастельно.
Жени за світ цю мряку, цей надрив.
Цей страх в очах і "пофігізм" у дії.
Спали вогнем цей ковідний нарив
І лоскочи мої вологі вії.
А ось і сонце! Радуйся, душа!
Вже скоро ніч запалить нам ялинку.
І дасть цій темряві простого відкоша.
І подарує золоту сніжинку.
Мине цей рік, що дихать не давав.
Що цілий світ запхав в колючу клітку.
Він стільки душ у землю поховав.
Він не жалів ні дідуся, ні тітку.
А ось і сонце! Знать, надія є!
Ще поживемо, ще і заспіваєм.
Сьогодні сонце в небі виграє,
А це і є небесноземним раєм.
Г.Потопляк.
середу, 23 грудня 2020 р.
вівторок, 22 грудня 2020 р.
Ялинкова іграшка
Ялинкові іграшки — це чудовий символічний подарунок на Новий рік, яким зажди тішаться .Існує старовинна прикмета про те, що кожен рік потрібно вішати на ялинку хоча б одну нову ялинкову прикрасу.....А у нас їх 14!!!! І всі виготовленя власноруч.
Ганно, бабусенько Ганно.
Ніжна селянськая панно.
Зморена вічною працею.
З кошиком, відрами й тацею.
В кошику всі твої роки
Гріють на сонечку боки.
А у відерцях тривоги
Миють водицею ноги.
Ну а на таці врожаї,
Що зав"язались у маї.
Маківки, зерна, пшонини.
Кетяги гіркі калини.
Ганно, бабусенько, нене.
Глянь, твоє поле зелене.
Ну а по ньому хлібець
Й стежка біжить навпростець.
Далі в гайок, до Трохима.
Там, де і Фроська, і Хима.
Де твої давні сусіди.
Там і печалі, і біди.
Діточки, Божі посланці,
Сплять на печі і лежанці.
Йосип їм пісню співає
І біля них засинає.
Ти ж подивись, подивись.
Знову і знов помолись.
Образ Варвари й Марії,
Прямо на стінах святії.
Всі вони тут. В твоїй хаті
Янголи ходять крилаті.
Духи тамтешнього світу
Й повно вишневого цвіту.
Лише тебе тут нема...
Ганни у піст. І зима...
Пам"ять. Молитва. І тиша.
Бабцю, ви найрідніша.
Г.Потопляк.
неділю, 20 грудня 2020 р.
А я загляну під подушку,
дарма що в косах сивина.
Знайду там сливку, дику грушку.
Там вишенька лежить одна.
А ще там яблучко свячене.
Горішки грецькі і фундук.
Там сяє сонце золочене.
Усе аж проситься до рук.
Усе смачне, усе цукрове.
Невже для мене Миколай
поклав дарунок ґонорово.
Це ж не дарунок, просто рай.
Невже я все це заслужила.
Невже і я мале дитя?
Ця ніч мені наворижила
на довге і благе життя.
А я подякувала щиро,
я поклонилася богам.
І попросила в нього миру.
і трясці й кольки ворогам.
Тепла і затишку у хаті.
До хліба й хліба на столі.
Хай згинуть злодії й пихаті.
Хай згинуть війни і жалі.
Хай квітне нива, колоситься.
Цвіте волошка, мак горить.
Хай бідним рай земний насниться
і в ньому вони зможуть жить.
Хай наша рідна Україна,
земелька батьківська цвіте.
Хай матінка діждеться сина.
Хай сяє сонце золоте.
О Миколаю, все це хочу.
Вже скоро Рік Новий, кутя.
Пробач, що голову морочу.
Я у душі мале дитя.
Г.Потопляк. 2017.
Нагодуй птаха взимку
Ріка заснула в берегах.
Село сотається димками.
Як чорні черги у снігах,
стоять похнюплені паркани.
А на малому деревці
з такою гілкою рогатою
лузають зиму горобці
і літо-літечко пригадують…
Квест " У пошуках чарівної книги Святого Миколая"
В цю похмуру, сонну днину.
В цей нелегкий в світі час
Все ж прийшов до України
Миколай й сподобив нас.
Ніс пакунки через хащі.
Ніс мішка, стомився, зблід.
Ми ж бо люди неледащі.
Є і наш в минулім слід.
Є в нас сила, є в нас воля.
Трішки єдності нема.
Трішки з вивертами доля
Й незасніжена зима.
Ми давно не гречкосії.
Хоч в руках у нас батіг,
Але маєм світлі мрії.
Й християнський оберіг.
Маєм вдачу, маєм віру.
Церкву, навіть не одну.
І сусід нам ллє за шкіру
Котрий рік одну смолу.
Нас, як всіх, теж вірус косить.
І колотить цей ковід.
Внучка за бабусю просить.
Наш дідусь він також зблід.
То ж приходу Миколая
Раді діти, раді всі.
То ж хай нивонька безкрая
Квітне завжди у красі.
І над нею в"ється фана -
Прапор наших перемог.
Наша нивонька духмяна!
З нами правда! З нами Бог!
Г.Потопляк.
четвер, 17 грудня 2020 р.
середу, 16 грудня 2020 р.
Повна жменя карамелі
І поделко монпасьє.
Шоколадка на тарелі
Вже фольгою виграє.
А халва лежить в креманці.
А зефір... Ну де ж зефір?
Засвітило сонце вранці.
Кличе діточок надвір.
Скоро свято Миколая.
Кольорові папірці.
Під подушкою у Раї
Солоденькі камінці.
А в Михайлика машинка.
А в Ганнусі апельсин.
Щастя повная торбинка.
Запах щастя від цитрин.
Скоро рік новий засяє.
Дідух, мак і коляда.
На столі кутя дрімає
І газована вода.
І узвар, і каша в ринці.
З кукурудзи пластівці.
Будуть різнії гостинці
І гривенник у руці.
Ну а нині час чекання.
Переддень великих свят.
Час надії й сподівання
Для дорослих і малят.
Г.Потопляк.
Підписатися на:
Дописи (Atom)