І кожна смерть, і кожна втрата
Із-під землі нам проросте.
Сльоза окропить гіркувата,
Зігріє сонце золоте.
Земля розступиться й стеблина
Потягне руки до небес.
Розквітне перлами мачина,
Осяє почорнілий хрест.
Опустить бубляхи червоні,
Занурить листячко в росу.
Підставить сонечку долоні
і подарує нам красу,
Красу промовленого слова
І недоспіваних пісень.
Заплаче гілка калинова,
В скорботі буде ніч і день.
І кожна смерть сльозою ляже
На цей червоний маків цвіт.
На хрест рушник з квіток пов"яже
Щоб майорів на цілий світ.
І проросте, і озоветься
Із криком горлиця згори.
Червоний мак до нас сміється...
Шумлять високі явори.
Г.Потопляк. 2017.
Немає коментарів:
Дописати коментар