Закінчиться війна. Закінчиться триклята
І хлопчик у дворі зустріне свого тата.
І дівчинка зірве три квіточки весною
І вручить запах цей новітньому герою.
І хмари підуть геть, на радість посвітає,
І вітер у дворі сміття попідмітає.
Помиє дощик все - все чорне стане білим
І буде Божий світ одним єдиним цілим -
Без горя, без біди, без диму після бою.
Посію я тоді чебрець, гісоп, левкою.
На грядці посаджу троянду жовтосиню,
А болі, а печаль сховаю в стару скриню.
Буде тоді весна, а, може, буде літо.
Залишиться десь там розколоте корито,
І хата без вікна, і коники без стайні.
І будуть у нас всі городики охайні.
Закінчиться, авжеж. Очиститься водойма.
Лиш нитиме душа, як рана незагойна.
Лиш матінка піде до сина на могилу
І буде дощ мочить вербу стару, похилу.
Присяде удова на камінь, на ослінчик.
Не скаже як болить і серце, і мізинчик.
Не потече сльоза, замерзне від морозу.
На горбик покладе одну червону розу.
Закінчиться, атож. Настане мир жаданий.
Повернеться з війни єдиний і коханий.
І буде Гімн звучать, і будуть дзвони бити,
І підемо ми в храм на Спаса мед святити.
Г.Потопляк.
Немає коментарів:
Дописати коментар