Ви бачили, як дихає вода?
В сріблястім плесі ніжиться тремтливо.
А ніч з-за верб марою вигляда,
У свій кінець ховаючись журливо…
Враз сонце закотилося в ріку,
У купелі вербовім червоніло,
І, відгорнувши темряву хитку,
Гарячим дійством небо полонило.
Востаннє в воду бовтнуло разок
Та й покотилось в хмари паленіти.
У мареві сумних нічних казок
Спустились верби довгі коси мити.
Війнув вітрець і соромливо стих,
Від доторку до річки враз знітився…
У лоні магій трепетних земних
Ласкавий день з туману народився.
Тетяна Чорновіл
Немає коментарів:
Дописати коментар