Народе мій

Народе мій, моя печаль і гордість,
Народе древній, як сама земля,
За сотні літ, не раз ворожі орди,
Твої топтали визрілі поля.

Нащадки аріїв, далеких предків наших,
За себе ми уміли постоять,
Супроти ворога, всі одностайно ставши-
Завжди могли, гуртОм, його здолать!

Сьогоднi дзвони били ,,благовіст,,...
Бо цього дня, тому багато рОків
Хрестився Київ , першим серед міст
Зробивши в православ'я перші кроки.

Та пам'ятає Київська земля
Скажу це все, лише для паралелі -
Ще не бУло Москви, не то Кремля,
Як ми, в Дніпровській хрещені купЕлі!

Подумайте, чи ж личить же тепер,
Попам московським цілувати руку,
Які закликали на нашу землю смерть!
Самі подумайте і закажіть онуку!

                         Еміль Дубров