Якби ж то...

Як би ж то, мамо, як колись давно,
Вмоститися до тебе на коліна,
Дивитися удвох старе кіно,
І грітися біля старенького каміна...
Я часто, мамо, згадую ті дні,
Коли вечірня казка пролунала,
І, розглядаючи узори на стіні,
Я солодко і швидко засинала.
А пам'ятаєш, мамо, ті часи,
Коли, за ніч, на березневе свято,
Сорочку хрестиком чарівної краси
Ти вишила мені разом із татом?
А Новий рік? Ти пам'ятаєш як було?
Це ж найулюбленіше наше свято!
Воно завжди з собою нам несло
Надію, щастя, радості багато!
З тобою й татом я би залюбки
Ще раз дитинства сторінки перегорнула!
Та вже ніяк не вернуться роки,
Ті, де маленька дівчинка я була...

            Людмила Степанишена