Осінній вірш

Осінній вірш. Ні ямба, ні хорея.

Лиш сон солодкий в тебе на плечі.

І ця гаряча, золота камея.

І цей холодний місяць уночі.

І зорі у вікні без макіяжу.

Осінній вірш , посохли паничі,

Як напишу, тоді лише приляжу.

Та й буду слухать, як кричать сичі.

Осіння рима. Крапки і тире.

І пошук слова десь у підсвідомості.

І все, що пригадалося, старе.

І те, що треба, лине в невагомості.

Початок є, закінчення нема.

Осіння рима - листя, дим, тумани.

А ще ота розбещена зима,

Що шле до нас з морозів каравани.

Осіннє слово. Тихе, як душа.

І як душа таке ж воно таємне.

Ця борозна давно уже чужа.

Ця сонна ніч давно вже не взаємна.

І слово "осінь" вирвалось з грудей,

І прохрипіло та й під ноги впало.

І слово "спокій" лине до людей,

На той квітник, де літо відцвітало.

Пишіть вірші осінні, щоб без сліз.

Щоб до душі невидимо торкались.

Щоб навесні у китицях беріз

Вони співали й голосно сміялись.

Щоб лиш були. Осінні, весняні.

Цей настрій щастя, смутку , сонця, раю.

Пишіть вірші осінні лиш мені.

Я їх на сон дитині прочитаю.

Г.Потопляк. 2019.