ЗДІЙМАЙМО УВИСЬ ВОЛІ СТЯГ!

ЗДІЙМАЙМО УВИСЬ ВОЛІ СТЯГ!

( Згадуючи наші Майдани)

В джерелах пречистих

Замерзла водиця,

Під листям - криваві сліди.

У спаленім місті

Душі в грудях тісно,

Лиш ворон, провісник біди,

Кружляє над світом,

Що зрікся вже й світла,

Нагадує - прірва за крок,

Де квіти не квітнуть,

Де нІкому гріти

Схололу невільницьку кров.

В джерела пречисті

Накидали трісок,

І з твого, і з мого хреста.

Хтось хижий замислив

Щось зле і навмисно

Вже й Правді стуляє вуста.

І груди напнуті

Спивають отруту

З колись ще знайомих долонь,

І тріскають пута,

В які Дух закутий

Й вогонь виривається з лон.

Так боляче в груди,

Бо дують все дужче

Колючі зі сходу вітри.

Не вистуди, грудню,

Потомлену душу -

Зішли промінь світла згори!

Нехай він розтопить

Страхи і зневіру

І зцілить нас від забуття,

Хай душі, які потомились без миру,

Здолають все зло і приборкають звіра,

Здійнявши увись Волі стяг!

Грудень 2013р