Усе уже було - єднання,
Майдани, війни і братання.
Відлига в давні шістдесяті.
І друзі, й вороги закляті.
Усе було. Кріпацтво, воля.
Шевченкова верба й тополя.
Нечуй -Левицький і Палажка.
У всі віки сальце і бражка.
Були садочки біля хати.
А в тих садочках батько й мати.
Діток десяток, віз, корівка.
І жовтим змащена долівка.
І хутори на усі боки.
Були і зрадники й пророки.
ГетьмАни, козаки, опришки.
Були і коники, і віжки.
Були Сорочинці й Полтава.
Був Канів, віковічна слава.
А ще Дніпро весь сивочолий.
Були іменники й глаголи.
Які ж ми, людоньки, багаті.
У нас квітки у кожній хаті.
І рушники, на них хлібина.
Це все, рідненькі, Україна.
Це боротьба, одвічна мрія
Перемогти лихого змія.
Раба в собі нараз убити
І землю-матінку любити.
І все ще буде. Будуть діти
Не плакати, а лиш радіти.
Будуть гніздитись журавлі
На цій оновленій землі!
Г.Потопляк.
Немає коментарів:
Дописати коментар