З КНИГОЮ В РУЦІ..
Стоїть душа з обдертими крильми
На роздорожжу зранених епох,
Вона щомить розіпнута людьми,
Вона щемить... Невже не бачить Бог?
Шукаючи Людину між безлюдь,
Стоїть в зажурі, "винна без вини",
Над площами, по вінця від облуд,
Де лине стоголосе "розіпни!".
Нечиста совість вершить "вищий суд",
Нечисті руки місять мертвий хліб,
Із вдів-сиріт кровицю живцем ссуть,
В пустелях бід сліпці шукають слід.
Збирають крихти досі з-під стола
І терплять знов наругу, як колись,
Вогонь, що палить скверну, відпалав,
Лиш в скронях стугонить: "Душе, борись!".
Коли ж нарешті станемо людьми,
І не з мечем - а з книгою в руці?
Стоїть душа з обдертими крильми,
Узята кимсь лукавим на приціл...
(Наталія Крісман)
Немає коментарів:
Дописати коментар