Ластівки
Холодними вже стали вечори,
Студеними на травах вранці роси.
Дощі вже зачастили, і вітри
Старанно заплітають вербам коси.
Збираються до вирію птахи:
Ось ластівки готуються в дорогу.
Вертаючись надвечір під дахи,
Не можуть втамувать свою тривогу.
Чи зможуть повернутися вони
У цю домівку, під знайому стріху?
Чи почекає ця родина до весни,
Де діточки ростуть бабусі на потіху?
У квітні повернулися птахи
Додому у село, до рідної оселі,
Й помітили одразу: дітлахи
Налякані війною, смутні і невеселі.
Так промайнуло швидко літо -
Зросли маленькі ластів'ята.
Пора в далекий край летіти.
А як в біді родину покидати?
Щаслива путь! Летіть, летіть!
Гніздечко будем ваше захищати!
На крилах нам свободу принесіть -
З руїн країну будем разом піднімати!
Віра Джерельна
Немає коментарів:
Дописати коментар