* * *
Спакувала в валізу іще одну осінь.
Стало важче нести. Стало більше "було".
Ще одна павутинка заплуталась в коси,
Ще одна борозенка зорала чоло.
У букетику "буде" поменшало квітів ,
У молитвах ранкових побільшало слів .
Щиро дякую Богу за рóки прожиті ,
За щасливі хвилини і ночі без снів.
А з-за обрію сонце надії виносить ,
Будуть вéсни і літо, і квіти в саду.
Ще не фініш — я просто іще одну осінь
Спакувала в валізу і далі піду.
Спакувала в валізу іще одну Осінь...
© Ольга Грейнер Савич
Немає коментарів:
Дописати коментар