Пора саджати, сіяти, копать.
Пора нам бачити в весні найкраще.
Ці холоди, ці дні перестраждать
І пити воду із криниці натще.
Пора любити так, щоб аж пекло.
Як в нашім краї любо розцвіло.
Які тугі й зелені всюди стебла.
Сади в нас білі, чорнозем блищить.
Сідають роси на зелені ниви.
Все хоче дихать і наповну жить.
Все хоче бути трішечки щасливим.
І вже росте цибуля й пастернак.
І вже громи летять як з переляку.
Вже розкрутивсь і крутиться вітряк
І соловей сідає на гілляку.
І тьохкає. Такі його пісні.
Такі рулади, що й зникає втома.
Як зелено, як красно навесні,
Як хороше, коли ти в себе вдома
Всього торкаєшся і все росте.
Лиш посадив, а воно грунт штовхає.
Ще мить і на всі сторони цвіте.
Ще лиш стемніло, а уже світає.
Пора боротись нам за рідний край.
За кожну грудку, кожну бадилину.
Це діло праве, Боже, помагай,
Звільнити від нечистих Україну.
Г.Потопляк
Немає коментарів:
Дописати коментар