КВІТИ - ПРОТИВАГА ЦІЙ СТРАШНІЙ ВІЙНІ
Посадила квіти власними руками ,
Тішусь як дитина, коли бачу їх ,
Це квіткове щастя нині поруч з нами ,
Це краса , це радість , це наш оберіг .
Росами вмиваюсь , квітами милуюсь
І прошу у Бога миру на землі ,
В чарівній природі від проблем ховаюсь ,
Квіти - противага цій страшній війні .
І душа , і серце спокій відчувають ,
Як в полон казковий попадаю я ,
Хоч на мить коротку тут я забуваю ,
Що таке тривога , що таке війна .
... Засіваймо квіти , звеселім країну ,
Прикрашаймо землю що сумує так ,
Вірмо в Збройні сили , в міцність України ,
А сади квітучі - переможний знак .
І ніякий ворог знищити не зможе
Нашу волю й силу , працю і красу ,
Якщо Бог побачить впевненість і віру ,
Відведе з країни горе і біду .
Сіймо , люди , квіти навіть на руїнах ,
При дорогах, в полі , в місті , у селі ,
Буде жити славна наша Україна ,
А незламність духу житиме в красі .
... Посадила квіти , а у час тривожний
затишок і спокій я шукаю в них ,
Кращої розради нині не знаходжу ,
Квіти , мої квіти - це мій рятівник.
Тамара Франчук-Шандрук
Немає коментарів:
Дописати коментар