Так сòлодко гірчить полин,
гніздяться в купках чорнобривці.
І крутять лІта вічний млин
житà вусаті. Мов на плівці
як із далекого кіно -
Це все було! Це все було?
І рознесуть у сни птахú
на крилах крихти того літа.
Я пам'ятаю. Ну, а ти?
Забракло ніжності і квітів...
Час крутить вже новé кіно.
Куди усе оте втекло?
Кудись втекло...
Ще одне літо відгорить,
відійде соняхом в минуле.
Чогось так тихо. І болить...
У грудях щем. Все промайнуло.
Як із далекого кіно,
В архіви пам'яті лягло
Оте загублене тепло...
Людмила Галінська
Немає коментарів:
Дописати коментар