Відцвіли "царі". Відспівали птахи.
Покотився долом легкий вітерець.
Поскакали полем зайці-сіромахи
І посивів в лузі мовчазний чебрець.
М"ята похилилась, меліса припала
Дрібною росою й пахла на весь світ.
Мальва вже від вчора на горбочку спала,
А панич блакитний виповз аж на пліт.
Щулився від сонця деревій, любисток.
Тріскалась під ними зморена земля.
Лився мед додолу з золочених мисок.
Пахло прілим листям, віяло здаля.
Осінь наближалась, падали гнилиці.
В решеті лежали маківки й боби.
Яблука у хвосі пахли без кориці.
Повнились водою відра й жолоби.
І бадилля моркви знизу почорніло.
І надувся сонях як старезний міх.
Дике просо вклякло, сім"я облетіло.
Грілись на причілку терен і горіх.
Осінь на порозі. Прохолода в хату.
Дихає у спину сирість і туман.
Мостить осінь з листя біля стін загату
А на сливці дятел б"є у барабан.
Все кудись поділось, все спішить додому -
У мішки, в корзини, в клуню і на тік.
З вишеньки листочок падає в солому.
Сиплеться картопля з лану у засік.
Вже Пречиста скоро. Вже лелеки в полі.
Вже калина гірка, гіркий і полин.
Літечко присіло на старій тополі
І плете рядюжку з жовтих бадилин.
Г.Потопляк
Немає коментарів:
Дописати коментар