Насипало снігу, за день натрусило.
У решеті воду із річки носило.
У ступі товкло на перепічку мак,
А вітер листочки зривав із гілляк.
А ранок тремтів і звикав до морозу.
Вірші залишались для діток в колисці.
Вода на веранді замерзла у мисці.
Пришерхла трава, посивіли копиці.
Виднілись сліди, це ж чиї, до криниці.
Не то вороння, не то галагана.
Сховалась під снігом стежина весняна.
Стежина весняна, дорога осіння.
І скільки під снігом живого коріння,
І листя з берези, і ягід калини.
І перший мороз нас хапає за спини.
Насипало снігу. Він, певно, розтане.
Від сонечка знову водицею стане.
А нині так біло, так чисто, так слизько,
Весняні відлиги ще дуже не близько.
І в нас вже зима, це сліди Морозенка.
Під снігом сховалась стара борозенка,
І рів, і ярок, і окопи глибокі,
І навіть фугаси і міни жорстокі...
Г.Потопляк.
Немає коментарів:
Дописати коментар