Блог Марухняк Ірини Сергіївни , учителя української мови та літератури

 

Грудень, ранок, сніг і кава...

День попереду, зима.

Сяє церква златоглава.

В небі дрони, бо війна.

В хмарах місяць моложавий.

В долі стільки тих стихій.

Вже минулись Ганни й Сави -

Каже дядечко Овсій.

Вже Різдво, а там Йордана,

А війні кінця нема.

Рвались міни на Івана,

В двері стукає зима.

В хату суне холод лютий,

Б"є вражина по ногах.

Скоро січень, далі лютий.

Всі дороги у снігах.

І летить недобра звістка

Про синочка із війни.

Плаче мати і невістка,

Плачуть верби й ясени.

Дядько сльози лиш ковтає,

Баба стала як німа.

Ну а сніг собі літає,

Бо ж на вулиці зима.

Отакі у нас новини,

До весни ще довго йти.

Там, де кущики калини,

Із землі "ростуть" хрести.

Там, де явір, прапор Миру,

Там весна живе моя.

Лине прямо у квартиру

Рідна пісня солов"я.

Рідна пісня соловейка,

Любе сонце перемог.

І коли воно засяє

Певно знає лише Бог.

Г.Потопляк.