коли в душі так тихо, що... ні звуку
коли в душі так тихо... ніби піст
і чутно щойнайменший серця стукіт
в якому вже немає вільних місць
в якому все готове до прем'єри
і, мабуть, передбачено фінал
хтось раптом відчиняє в душу двері
і похапцем вривається у зал
і похапцем... шукає собі місце -
і так, щоби партер.. і перший ряд....
але навіщо ... друже, в душу лізти
чи то ж наза́вжди? думаю , навряд.
завісу піднято. хтось вийде вже в антракті...
а ти на сцені.... і овацій шквал
а ти на сцені. ти вже скинув лати
з останніх сил виходиш на фінал
у залі тиша. монолог-молитва
того, хто вже на сцені ...без одеж
бо там, де ти ідеш по лезу бритви
насправді, щастя - те, що Ти Ідеш....
збираєш квіти.. і ховаєш рани
важливо - не як падав... а як встав !
у Бога... все й завжди́... іде за планом
й вистава ця... найкраща ... із вистав....
Ілона Ельтек. 15.04.2021р.
Немає коментарів:
Дописати коментар