Пропусти Чорнобиль крізь серце...

НЕ-ВІЙНИ ВОГНІ...(35 років Чорнобильської катастрофи)

Ця тиша мовчить надто гучно,

Зриває печаті вір,

Ця тиша судомить душу,

Що має людина й звір.

І навіть згорілий пагін

Мовчанням увись кричить.

Чи в світі є злу противага?

Ще скільки у зла облич?

Горять нерожденні діти

В огнях наших божевіль.

Хто може в цю мить радіти?

Лиш душами не-живі.

Мовчить у скорботі небо,

Вагітне людським жалем.

Ще скільки смертей нам треба,

Щоб встало зі сну живе?

Отямся, Людино, врешті:

Втікає земля з-під ніг,

До завтра чи доживеш ти

В своїм не-війни вогні?!

Наталія Крісман

Смертельні промені радіації виявилися безсилими перед героїзмом і самовідданістю тих чоловіків і жінок, які зійшлися в нерівному бою з ядерною стихією в Чорнобилі. Їхній подвиг назавжди увійшов до літопису мужності й патріотизму українського народу.