А що людині треба для життя?
Всього нічого, лиш би хата й в хаті.
Не тісне плаття і зручне взуття.
І яблука чуть-чуть солодкуваті.
І затишок, і спокій на душі.
Робота повсякденна, відпочинок.
Потрібні рідні і товариші.
А ще весна із приймочок й тичинок.
Потрібно трошки, хліба і води.
На Паску - здоби, на Різдво - Вертепу.
Картоплі з салом із сковороди.
І щоб у юності не вскочити в халепу.
Потрібно мало - дощику, тепла.
Зимою снігу, осінню лиш сонця.
І щоб Антонівка під вікнами цвіла.
І щоб з небес послали Охоронця.
Так мало треба. Щоб вогонь горів.
Щоб грів думки , народжував бажання.
Щоб Місяць по дорозі мовчки брів
І ніс в торбині для людей кохання.
Багато треба. Господи прости.
Ми все життя щось носимо в кишені.
На нас чекають під кінець хрести,
Високе небо і порожні жмені.
Г.Потопляк.
Немає коментарів:
Дописати коментар