ЩАСЛИВА
Ми звикли пізнавати світ очима,
Та кожен в ньому бачить щось своє.
У когось вільні крила за плечима,
А хтось болотом кожен день снує.
Один прогноз - та не одна погода,
Комусь - на радість, а для когось щем.
Одним і літня злива - лиш негода,
Хтось омиває душу цим дощем.
Комусь багатство - серце, наче злото,
Для інших - у кишенях мідяки.
Хтось у калюжі бачить лиш болото,
А хтось відбиток неба і зірки.
Та я із тих, кого омила злива,
Розправлю крила - і гайда у путь!
Бо я ЖИВУ - і вже тому щаслива!
А скільки є живих, що не живуть ...
© Зоряна Кіндратишин
Немає коментарів:
Дописати коментар