Варвари. Нині вже Варвари.
Зима. Але якась не та.
Чорніють зранку тротуари
І сонце стежку огорта.
І на душі не сумно. Тихо.
Якось весняно, без тривог.
Гасає одинокий вихор
І порядкує Козерог.
І дідусі і ті без шапки.
Без рукавичок дітвора.
І гріє котик свої лапки -
Сидить, мурчить біля двора.
Ідилія тепла і світла.
Прозорість ранньої зорі.
Знов схоже квіточка розквітла
А біля неї снігурі.
А біля ніг трава зелена
І листя осені сумне.
Зима не біла, а червлена
Теплом закутала мене.
І на душі світає рано.
І за вікном життя, життя...
Вже не одну ялинку вбрано.
Вже скоро Ганни і кутя.
Г.Потопляк.
Немає коментарів:
Дописати коментар