Для мене Україна - рідний край.
Святий Аскольд і Святослав Хоробрий.
Земля, де поселивсь навічно рай.
Де журавлі летять за синій обрій.
Де вітер лащиться немов щеня.
Де сонце гріє оксамитом вишні.
Де матінка молилася щодня
На тій горі, де жив колись Всевишній.
Для мене Україна - все, що є -
Земля, діброва, стежка і дорога.
Вона легені й серденько моє.
Вона мій дар аж від самого Бога.
І в кожній квіточці бринить весна.
І в кожному листочку - моє літо.
А грушечка, а сливочка рясна.
А в кожній грудочці моє озиме жито.
Для мене Україна - сволоки.
Біленька хата і просторі сіни.
Це калачі з пшеничної муки.
Вербова ліса і дубові стіни.
Через покої витканий хідник.
Через життя постелені килИми.
Це вовняні панчохи і ліжник.
Це літо зоряне і білосніжні зими.
А нині Україна - мій Титан.
Мій Велетень, моя вразлива Лада.
На тілі в неї сотні свіжих ран,
А на Майдані свіжа барикада.
А у душі лиш Віра, лиш Любов.
Велике слово Лесі І Тараса.
Моя країна вистоїть і знов
Піде святити яблука на Спаса!
Г.Потопляк.
Немає коментарів:
Дописати коментар