У житах високих стиглих, між духмяних квітів,
зачекався юний Серпень зорепаду літа,
задивився в темне небо, пантрує* комету,
а між тим пригадує народні прикмети.
Як запахне на пасіці опівдні медами,
то очікуйте погоди найближчими днями.
Ластівки високо в небі в хмарний день літають –
то вони грозу віщують, її виглядають.
Риба в річці виграє, вудку ігнорує –
то невдовзі дощ піде, риба зливу чує.
Опадає сухе гілля у тиху погоду –
однозначно на дощі, чекайте негоди.
В серпні листя пожовтіло – то на ранню зиму,
прохолодний ранок вдався – ясна буде днина.
Виїдають буряк миші в полі, не в коморі –
то вважайте, що сигналять про зиму сувору.
Як туман над лісом встав – пора за грибами,
комарі кусючі дуже, – запахне дощами.
Серпень з грозами прийшов – на осінь тривалу,
як багато мурашОк – то й грибів чимало.
В небі блимають зірки – то на вітер сильний,
буде дощ, якщо серпанок над обрієм сивий.
Як у серпні журавлі в ірій відлітають –
рання осінь та зима нас з вами чекають.
«По Іллі – то й по теплі», – пращури казали,
ось такі вони одвічні серпневі скрижалі…
*пантрує – виглядає, спостерігає (розм.)
Леся Дмитерко
30.08.2019
Немає коментарів:
Дописати коментар