..Які ми були щасливі..
Ще рік... А ,мов вік тому...
Першому снігу раділи..
Чекали тюльпанів...Весну..
В будинках своїх ,у квартирах
В містах ...У містечках...Селі..
У планах,бажаннях,у мріях
Губилися миті і дні
Сонце ,щодня ,зустрічали
Каву варили ...Борщі..
Сіяли квіти...Збирали-
Щедрі дари ...Врожаї .
Любили, дружили,кохали
І сперечались не раз
Бубніли, мирились ,прощали..
Таке вже життя...На все час..
Які ми буди щасливі..
Не чули сирен ..Гул ракет..
Не знали про фосфорні зливи
Не бачили вирв ..Бомб -касет..
І більшість ,із нас ,не хотіли
Вірить,що близько війна
І думати ,навіть,не сміли,
Що змінить вона нам життя..
Що мить і не стане будинку,
Що знищені будуть міста
Дітей гвалтуватимуть...Жінку..
Скорботні в нас будуть жнива..
Що розлетяться по світу
Люди ,немов пташки..
Що стільки загине цвіту—
Доньок найкращих ..Синів..
Лиш зараз ми всі зрозуміли
Що щастя так близько було
Що слідом за нами ходило
Що поруч із нами жило.
А ми сумнівались ..Грішили..
На долю....На Бога ..Людей..
А ми усе жити спішили—
Новий ,підганяючи, день.
А щастя ,то ж сонце у небі
А щастя, то спокій в душі,
То віра в людей поруч тебе
А щастя ,то світ без війни.
І ми знову будем щасливі ,
Хоч спогади будуть сумні
В будинках своїх ...У квартирах..
У рідному місті..Селі..
Ми знову посіємо жито,
В полях,де тривали бої ..
Дерева посадимо , квіти..
Співатимуть знов солов‘ї
Ізнову цвістиме калина
Народиться в матері син
Розквітнеш ,моя Україно ,
Відродишся ..Дай,Боже,сил..!
М❤️Ї. 06.10.2022
Автор: Лариса Юсковець
Немає коментарів:
Дописати коментар