Ти чуєш, Тарасе? Здригаються кручі!
І знов наш Дніпро розревівся ревуУче!
Ти бачиш із Неба? Ти чуєш з могили,
Як знов Україну вогнями накрили?
Як мужньо боронять цю землю солдати?
Ти бачиш? Ти чуєш благання дитяче?
В підвалі сирому малятко десь плаче.
Від лютого врага ми землю звільняєм.
Вже вкотре ту волю ми кров'ю скропляєм.
Козацькую славу показуєм світу.
Тримаємось міцно твого заповіту.
ПонеслО вже кров ворожу у синєє море.
Ти обіцяв про молитву... Бачиш, яке горе!
Я знаю: ти бачиш. Я знаю: ти чуєш.
Під Божим престолом і днюєш, й ночуєш.
Всевишньому щиро молитву підносиш,
За нашу країну ти Господа просиш.
Я вірю! Я знаю! Тарасе, ти з нами!
Борониш країну з небес молитвами!
А щира молитва сильніш автомата --
Поможе прогнати з землі супостата!
Засяє країна -- і "вОльна", і "нОва",
Повік не забудем про твердь твого слова!
Ірина Голуб
Немає коментарів:
Дописати коментар