Садок вишневий біля хати,
На жердці сохнуть рушники.
Згадала щиру пісню мати,
Життєві пройдені стежки.
Цвіла під вікнами калина,
Чекала зорана рілля.
Лунала пісня солов'їна...
Кобзар на це дививсь здаля.
Підняв з- під брів красиві очі,
Згадав і власний Заповіт.
Відлуння днів, думки пророчі,
Потужне слово на ввесь світ.
Поет, народжений весною,
Пробач! Порушили твій сон!
Наш край окроплений війною...
В борні за волю іспокон.
Твої слова живі донині,
"Борітеся"- прийшла пора.
Немає краще України
Й такого сивого Дніпра.
Жила вона і жити буде!
Свободна, сильна повсякчас.
Слова пророчі не забуде,
Народ незламний- це про нас!
Г Рогова
Немає коментарів:
Дописати коментар