Мені наснилась Перемога.
І хоч красива й молода
Прийшла уранці до порогу,
але важка її хода.
В її волоссі золотому
Вплелися пасма сивини.
В очах блакитних - стільки втоми.
І біль, і гнів, і жах війни.
Чоло - глибокі зморшки горя,
А серце - рана, що кровить.
Пульсує в ній безмежне море
Скорботи, суму, що болить.
Та усміхнулась, заясніла,
Мов тінь зігнала із чола.
Зайшла в мою хатину, сіла.
Сказала тихо:
,,Я прийшла''
#ЛідіяМищенко
Немає коментарів:
Дописати коментар