Там, де ранок обтріпує крила
Від холодних перлинок роси,
Де серпанком долину накрило
Й благодать із небес моросить.
Де в задумі дрімають тополі,
Споглядаючи стомлений шлях,
Підіймається сонце поволі
Й вітер мчить, як сполоханий птах...
Нас молитва щодня надихає,
Ласка божа дає сили жить,
НИНІ є ВЧОРА-ЗАВТРА немає
Лиш душа за Вкраїну болить.
Оксана Сметанюк
Немає коментарів:
Дописати коментар