#Поезія_Птасі
Мій синій птах!
Він пролітав так близько,
Крилом аж доторкався до плеча!
Його не помічала я зумисно:
Я вже не вірила ні долі, ні птахам...
Він так просився, щоб його спіймала,
Кружляв довкола, повірити не міг,
Що я його сама не підпускала-
В своє життя, у серце й на поріг...
Я вирішила, що мені прожити
Життя безкрилою простіше. Без птахів.
Завчила, що за все треба платити...
Я ж не хотіла витрачати сил.
Крилом змахнув, Заплакав на прощання.
І полетів шукати в світі ту,
Яка б його сміливо упіймала,
Повіривши у себе і в судьбу...
...Мій синій птах удачу ніс звабливо
Я вперто відганяла...не хотіла...
Дай Боже, щоб та...інша..
Полетіла!
Галина Левкович
Немає коментарів:
Дописати коментар