Блог Марухняк Ірини Сергіївни , учителя української мови та літератури

 

Їх душі не відспівані у храмах,

А тіло,не помили,бо війна..

Вони лежать у скверах та в канавах,

Де наздогнав убивця-сатана!

Вони старенькі,чи шкільного віку..

Звичайні люди,пили зранку чай..

Не дожили..природньо свого віку,

Лиш черга автомата"Убівай"!

Це був не сон,не фільм кривавих жахів!

Ти подивися світе,це війна!

Тобі холоне кров від того страху!

А в нас..гуляє з пекла сатана..

Ви дивитесь новини в інтернеті,

А українці всім отим живуть!

Яке століття,люди,на планеті!

А Україну звірі дико рвуть?

Згвалтована, катований,убита..

Нового світу зібрані жнива..

Невже не має кари на бандита?

Чи світові"на руку"ця війна?

Рахуєте напевне домовини??

А співчуття не важко вам писать?

Кричить душа вкраїнської дитини!!

Прийшли "брати"мене"освобождать"..

Їх душі..відспівають колись в храмах.

Хоч тіло не помили,бо війна..

І квітами покриються канави,

Де кров невинна лилася,страшна.

Пройдуть роки,зародить в нас пшениця,

У пеклі вже зачинять сатану!

За люд невинний будемо молиться..

Переживемо кляту цю війну!

Світлана Д.