Ну що ви, мальви мовчазні,
Сказати хочете мені.
Ну що хитаєтесь без звуку,
Чи на добро, чи на розлуку.
Чи до біди, чи до любові
Чи може людям на потіху
Стромляєте квітки у стріху.
Вже відцвітають мої мальви.
Пастельними стають їх барви.
Стебло схилилося на пліт.
Ой скільки зим, ой скільки літ...
Ви мені в душу заглядаєте.
Ви мене з поля виглядаєте...
Ну що ви, мальви, мовчазні
Завмерли у моїм вікні...
Г.Потопляк.
Немає коментарів:
Дописати коментар